Запорожець Т. В. Формування та реалізація механізмів запровадження інтелектуального управління у діяльності органів державної влади.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0521U101031

Здобувач

Спеціальність

  • 25.00.02 - Механізми державного управління

23-04-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 64.707.03

Національний університет цивільного захисту України

Анотація

Об'єкт дослідження: інтелектуальне управління. Мета: теоретико-методологічне обґрунтування концептуальних засад формування механізмів запровадження інтелектуального управління у діяльності органів державної влади та вироблення рекомендацій щодо їх практичної реалізації. Методи: пошуково-бібліографічний; історичний та хронологічний; семантико-етимологічний; синтезу теоретичних та емпіричних даних; статистичний аналіз факторів та явищ, синтез; компаративного аналізу здобутих даних; індуктивний та дедуктивний; абстрагування, формалізації, узагальнення; метод прогнозування; метод моделювання. Результати: розроблено нові наукові положення, які у сукупності дають змогу розв’язати важливу наукову проблему у галузі науки державне управління щодо теоретико-методологічного обґрунтування концептуальних засад формування механізмів запровадження інтелектуального управління у діяльності органів державної влади та вироблення рекомендацій щодо їх практичної реалізації. Новизна: сформовано теоретико-методологічні засади нового наукового напряму – інтелектуальної парадигми державного управління; розроблено модель формування та реалізації механізмів запровадження інтелектуального управління у діяльності органів державної влади; запропоновано інноваційні засоби реалізації механізмів інтелектуального управління, що включають як сукупність технологій, платформ, мобільних додатків, застосунків, сервісів, так і засоби реалізації потреби громадян в інформаційному забезпеченні та методах взаємодії з органами влади й можливості інтерактивної комунікації в умовах розвитку цифрового суспільства; удосконалено: базові механізми формування та реалізації державної політики цифрового розвитку шляхом розширення й доповнення їх переліку та сфери застосування; наукові підходи до використання NBIC-, GNR-, GRIN-, GRAіN- технологій в межах концепту інтелектуального управління; дістали подальшого розвитку: понятійно-категорійний апарат формування та реалізації механізмів запровадження інтелектуального управління та інтелектуалізації управлінських процесів у діяльності органів державної влади шляхом введення у науковий обіг понять “інтелектуальне управління у діяльності органів державної влади” та „механізми інтелектуального управління у діяльності органів державної влади”; теоретичні підходи щодо розуміння особливостей створення інтелектуальних систем управління, до яких віднесено: проблемний, змістовний і технологічний; виокремлення чинників, що деструктивно впливають на процеси цифрових трансформацій у процесі запровадження інтелектуальної парадигми державного управління; перспективні напрями запровадження інтелектуального управління у діяльності органів державної влади, які передбачають створення: “регулятивних майданчиків”, “тендерів проблем”, “стратегічного форсайту” як основи прогнозування майбутнього шляхом вироблення можливих сценаріїв розвитку з визначенням пріоритетних технологій, що нададуть значних можливостей для розвитку; періодизація генезису цілей і завдань держави щодо інтелектуалізації управлінських процесів відповідно до промислових революцій через уточнення історичних етапів їх розвитку. Впроваджено в діяльність Навчально-науковим інститутом гуманітарних наук Університету Державної фіскальної служби України; Житомирською обласною радою; Держлікслужбою України; Науково-дослідним центром гуманітарних проблем Збройних Сил України. Галузі використання: державні органи управління, органи місцевої влади та самоврядування, громадські організації.

Файли

Схожі дисертації