Об'єкт дослідження: державна політика у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Мета обґрунтування теоретико-методологічних положень та практичних рекомендації щодо формування та розвитку державного регулювання процесів забезпечення сталого природокористування в Україні. Методи: абстрактно-логічний, історичний і системно-структурний аналіз, порівняльний аналіз та групування; методологія комплексного аналізу та метод теоретичного узагальнення; метод економіко-статистичного й трендового аналізу, ранжування; метод порівняльного аналізу; матричний підхід, розрахунково-конструктивний та графічний. Результати: обґрунтувано теоретико-методологічних положення та практичні рекомендації щодо формування та розвитку державного регулювання процесів забезпечення сталого природокористування в Україні. Новизна: обґрунтовано концептуальні засади державного регулювання процесів забезпечення сталого природокористування в Україні, розроблено методологічний підхід до формування стратегії державного регулювання процесів забезпечення сталого природокористування, удосконалено: методичний підхід до комплексної оцінки природоресурсних об’єктів території як умови формування оптимальних механізмів державного регулювання процесів забезпечення сталого природокористування, підхід до класифікації регіонів України у системі державного регулювання за критеріями забезпеченості природними ресурсами, їх вартістю та загальноекономічною результативністю природокористування, програмно-цільовий механізм державного регулювання процесів забезпечення сталого природокористування, в основу якого покладено підхід «від споживача до природних ресурсів», та який передбачає формування ланцюга «природний ресурс – сировина – готовий продукт», координаційний механізм державного регулювання процесів забезпечення сталого природокористування, що спрямований на забезпечення узгодження інтересів основних стейкхолдерів цього процесу, інституційний механізм державного регулювання процесів забезпечення сталого природокористування, організаційно-економічний механізм державного регулювання екогосподарської діяльності, дістало подальший розвиток: уточнення чинників екологічної кризи глобального характеру, які обумовили необхідність формування та реалізації державного регулювання процесів забезпечення сталого природокористування в Україні, понятійно-категорійний апарат теорії державного управління, що передбачає тлумачення таких понять: «стале природокористування як об’єкт державного регулювання», підхід до специфікації прав власності в системі державного регулювання процесів забезпечення сталого природокористування. Впроваджено в діяльність: Підкомітетом Верховної Ради України з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству, Управлінням державного екологічного нагляду у Житомирській області Державної екологічної інспекції Поліського, Асоціацією теплоенергетичних компаній України, Національному університеті цивільного захисту України. Галузі використання: державні органи управління, органи місцевої влади та самоврядування, громадські організації.
