Об'єкт: процес управління кадровим ресурсом підприємств машинобудування. Мета: обґрунтування та розробка теоретичних, методологічних та практичних засад щодо забезпечення ефективності управління кадровим ресурсом підприємств машинобудування. Методи дослідження: метод узагальнення наукового досвіду та термінологічного аналізу, аналізу і синтезу, індукції та дедукції, системний підхід, статистичний метод обробки даних, метод групування, метод порівняння, метод системного аналізу, економіко-математичні методи, експертний метод, абстрактно-логічний, метод порівняння та логічного узагальнення. Запропоновано: вперше: розроблено методологічний підхід до ефективного управління кадровим ресурсом підприємства, в основу якого покладено узаємов’язок між кадровою політикою, індикаторами виміру кадрового ресурсу та результатами діяльності підприємства, який ураховує відповідальність керівництва за розробку заходів, які приведуть до організаційно бажаної поведінки та отримання економічного, функціонального та соціального ефектів; запропоновано концептуальну модель ухвалення кадрових рішень в умовах організаційних змін підприємств машинобудування із урахуванням трифазного процесу здійснення таких змін, що враховує практики, інструменти та методи управління кадровим ресурсом для підвищення успішності таких змін та збільшення показників організаційної ефективності новоствореної бізнес-структури; розроблено стратегію управління кадровим ресурсом підприємств на основі використання моделі життєвого циклу працівника, яка передбачає врахування матриці узгодження стратегії підприємства з процесами управління кадровим ресурсом, упровадження якої дозволяє мотивувати працівників на досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства, забезпечити їх продуктивну трудову поведінку, формувати лояльну команду; запропоновано управлінський інструментарій ухвалення кадрових рішень для підвищення ефективності управління кадровим ресурсом підприємств, який відображає послідовність етапів створення його основних елементів під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників у рамках стратегічних і оперативних процесів управління кадровим ресурсом, що дозволяє визначити можливості й умови для актуалізації та вдосконалення кадрового ресурсу з урахуванням циклічності процесу управління; удосконалено: функціонально-структурний підхід щодо забезпечення ефективності управління кадровим ресурсом підприємства, у якому враховано взаємозв’язок із стратегією, зовнішнім і внутрішнім середовищем, критеріями ефективності, кінцевим результатом є отримання соціально-економічного ефекту управління кадровим ресурсом та підвищення ефективності діяльності підприємства у довгостроковій перспективі; технологію “ключових показників” для управління кадровим ресурсом підприємства машинобудування, яка включає критерії ефективності КПЕ кадрового ресурсу, використання якої дозволяє підвищити ефективність оперативних і стратегічних процесів управління кадровим ресурсом, привести у відповідність цілі працівників, бізнес-одиниць і підприємства, а також виявити нові позитивні ініціативи і процеси; методику побудови матриці узгодження стратегії підприємства з процесами управління кадровим ресурсом відповідно до моделі життєвого циклу працівника, метою якої є забезпечення продуктивної зайнятості, підвищення ефективності витрат кадрового ресурсу та зниження репутаційних ризиків; модель ухвалення рішень на основі делегування, яка дозволяє здійснювати оцінку ефективності делегування, контролювати ухвалення рішень або здійснювати відбір з альтернативних варіантів найбільш ефективного плану із використанням HR-інструментів з урахуванням ресурсних обмежень на підприємстві; набули подальшого розвитку: методичний підхід щодо забезпеченості кадровим ресурсом підприємств машинобудування з використанням однофакторних прогнозних функцій, який дозволяє прогнозувати кількість зайнятих працівників; наукові підходи до визначення поняття “ресурси”, які поділяються на загальний, структурний, майновий та виробничий, уточнено визначення поняття “ресурси”, які розглядаються як усе те, що може бути використано (запаси всіх видів чинників, кошти, джерела будь-чого, можливості тощо), і все те, що використовується суспільством для створення благ (товарів, послуг, цінностей), задоволення потреб, досягнення цілей майбутнього розвитку; уточненно поняття “кадрові ресурси”, які розглядаються в розрізі триєдності матеріалізованої (чисельність працівників, структура персоналу), нематеріальної (знання, навички, уміння та здібності) і вартісної форм (витрати кадрового ресурсу); класифікація зовнішніх та внутрішніх факторів прямого та опосередкованого впливу на ефективність управління кадровим ресурсом з позицій комплексного підходу, урахування яких дозволяє виявити слабкі місця щодо мотиваційного, інформаційного, стимулюючого, інноваційного забезпечення. Сфера використання: підприємства машинобудування.
