Жовтянська В. В. Психологія репрезентацій дійсності

У дисертації запропоновано наукову теорію, яка надає системну інтерпретацію процесів формування, функціонування та розвитку репрезентацій з урахуванням модусу взаємовідносин індивіда з дійсністю. Центральним концептом теорії виступає поняття смислу, який визначено як пошукову інтуїтивну гіпотезу, що спирається на наявний в індивіда досвід, актуалізований через асоціативні зв’язки, і містить суб’єктивне ставлення до об’єкта. Показано, що характер розвитку смислу за різних модусів взаємовідносин індивіда з дійсністю і різних способів символічного опосередкування визначає ті психологічні механізми, які лежать в основі формування, функціонування та розвитку репрезентацій. Запропонована теорія застосовується для пояснення широкого кола питань. Насамперед це стосується феноменів, природа яких відноситься до класичних проблем гуманітарного знання. Це гра, метафора, міф, смішне. Особливу увагу приділено процесам історичного розвитку репрезентацій дійсності. Обґрунтовано авторський погляд на первинну роль когнітивних чинників у процесах формування та розвитку Християнської цивілізації. Розглянуто механізми смислових деформацій у релігійних та ідеологічних вченнях. Крім того, надано психологічну інтерпретацію цілому ряду феноменів, характерних для сучасного соціокультурного простору. Це абстрактне мистецтво, рекламні та політичні технології, політика постправди, теорії змови, мода. Ключові слова: репрезентація, смисл, рефлексія, гра, мистецтво, метафора, міф, смішне, соціальні норми, ідеологія, психологія історії, реклама, PR, мода.