У дисертації узагальнено результати комплексних ретроспективних та проспективних досліджень у 1460 жінок з гіперпроліферативними станами ендометрія в пременопаузі, запропонована нова концепція їх розвитку та прогресування, проведено аналіз ефективності лікувальних заходів та профілактики рецидивів захворювання. Обстеження пацієнток включало морфологічне, імуногістохімічне, молекулярно-генетичне із врахування маркерів: Cyclin D1, р21, Кі-67, ER, PGR, β-catenin, E-cadherin, ММР-9, ВАХ, Bcl-2, сaspasa – 3; р53, р16, VEGF, CD34, поліморфізм генів р53 і L-myc. Доведено, що гіперплазія ендометрія без атипії і з атипією, а також рак ендометрія мають різні фенотипи, що свідчить про їх різне походження, отже і різні підходи до терапії. Обгрунтовано доцільність визначення рецепторного стану ендометрію перед початком призначення лікування гіперплазії ендометрія без атипії (НГЕ) з застосуванням гестагенів. Доведено, що низька експресія рецепторів до прогестерону в ендометрії жінок з НГЕ, свідчить про імовірну гормонорезистентность і призначення гестагенів у таких жінок не є доцільним у зв’язку з відсутністю умов для молекулярної взаємодії їх з гестагензалежними генами клітин ендометрію. Встановлено, що позитивний ефект прогестинів в лікуванні жінок з НГЕ пов’язаний з активацією гена-супресора р21 і гальмуванням експресії гена Cyclin D1, відповідального за ініціацію мітотичного циклу в клітинах ендометрію, а також стимулюванням диференціювання клітин і втратою їх здатності до проліферації, про що свідчило збільшення кількості клітин залозистого епітелію в ендометрії з високим рівнем експресії глікопротеіну міжклітинної адгезії E-кадгерину внаслідок лікування. У жінок з НГЕ вперше визначено три різні фенотипи ендометрія: регресуючий, стаціонарний і прогресуючий, які надають можливість індивідуального підходу до терапії: контрольоване спостереження без лікування при регресуючому, консервативне лікування при стаціонарному і оперативне - при прогресуючому фенотипі. Доведено, що у жінок, хворих на атипову гіперплазію ендометрія в клітинах ендометрію спостерігається значне зниження або втрата рецепторів до естрогенів і прогестерону, що робить його нечутливим до будь-якої гормональної терапії і засвідчує необхідність проведення у таких жінок гістеректомії. На підставі отриманих результатів дослідження розроблено таргетну діагностику, індивідуальну стратегію лікування і профілактики рецидивів НГЕ з урахування особливостей генофенотипу ендометрію, а також доведено її ефективність у жінок в пременопаузі.
