Дроняк М. М. Хірургічне лікування хворих на післяопераційний перитоніт та його ускладнення (клініко-експериментальне дослідження)

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0521U101729

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.03 - Хірургія

30-08-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 58.601.01

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України

Анотація

Дисертаційне дослідження спрямоване на покращення результатів лікування хворих на післяопераційний перитоніт та його ускладнення – абдомінального сепсису, шляхом створення об’єктивізованої шкали прогнозування та профілактики ризику розвитку даної паталогії, яка розпрацьована на основі поглибленого аналізу даних анамнезу, клініки, показників біохімічного дослідження, застосування розробленої методики санації черевної порожнини, ціленаправленої антибіотикотерапії та екстракорпоральних методів детоксикації. На основі нової методики моделювання експериментального післяопераційного перитоніту доповнено наукові дані щодо динаміки змін показників перекисного окиснення ліпідів (малонового альдегіду, дієнових кон’югат), молекул середньої маси, С-реактивного білка, прокальцитоніну та визначено їхню роль у розвитку ендогенної інтоксикації. Науково підтверджено ефективність визначення прокальцитоніну та С-реактивного білка в розробленій комплексній шкалі оцінки тяжкості та прогнозування перебігу післяопераційного перитоніту з абдомінальним сепсисом. Доповнено наукові дані щодо динаміки змін неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції у хворих на післяопераційний перитоніт з абдомінальним сепсисом. Доведено клінічну ефективність застосування комбінації декаметоксину та розчину екстранілу для санації черевної порожнини при розповсюдженому перитоніті; доцільність застосування експрес-методів бактеріологічного дослідження патологічного вмісту (крові, гною, жовчі, перитонеального ексудату) та виокремлено характерний спектр мікроорганізмів залежно від локалізації вогнища інфекції. Удосконалено схеми етіотропної антибактеріальної терапії та показання до застосування методів екстракорпоральної детоксикації у хворих на післяопераційний перитоніт з абдомінальним сепсисом. Обґрунтовано алгоритм застосування мініінвазивних та ранніх повторних відкритих оперативних втручань у лікуванні хворих на післяопераційний перитоніт та його ускладнення. Розроблено і впроваджено в практичну діяльність органів охорони здоров’я: спосіб санації черевної порожнини та інтраабдомінальних гнійників у хворих на післяопераційний перитоніт та його ускладнення (патент України № 134318); спосіб пілородуоденопластики у хворих на ускладнені виразки дванадцятипалої кишки (патент України № 54200); способи профілактики виникнення післяопераційного перитоніту; лапароскопічну санацію і дренування абсцесів черевної порожнини, як операції вибору у хворих з післяопераційним перитонітом; діагностично-лікувальний алгоритм оцінки тяжкості стану та прогнозу захворювання, заснований на динаміці клінічних та лабораторних показників у хворих з абдомінальним сепсисом.

Файли

Схожі дисертації