У роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних засад забезпечення економічної безпеки в умовах цифровізації та розробки практичних пропозицій щодо удосконалення даного процесу.
Сформульовано визначення понять «економічна безпека», «інформаційно-економічна безпека», «економічна небезпека особистості», «економічно-психологічна безпека особистості». Запропонована модель поведінки економіки під впливом деструктивних факторів, у якій зазначено, що на стан економіки впливають, із одного боку, виклики та загрози, а з іншого – наслідки реалізації ризиків, які залежать від управлінських рішень.
Проаналізовано основні складові компоненти й фактори економічної безпеки держави в умовах становлення цифрового суспільства. Акцентовано увагу на тому, що на сьогодні суттєво зростає роль інформаційної безпеки національної економіки, тому її слід виділити як самостійну складову економічної безпеки. Визначено основні фактори системи забезпечення економічної безпеки держави, які впливають на якість її забезпечення та поділяються на дві загальні групи: зовнішні та внутрішні.
Розглянуто міжнародний досвід щодо формування економічної безпеки держави на прикладі Сполучених Штатів Америки, Королівства Норвегії, Республіки Польщі, країн Азії та виокремлено перспективні для України напрямки.
Виділено сучасні інформаційні загрози економічній безпеці України. Указано на необхідність зміни парадигми стратегії кібербезпеки, що повинна базуватися не на реагуванні за фактом, а за принципом прогнозування і планування захисту від майбутніх дій кіберзлочинців, для чого потрібно постійно аналізувати сучасні тренди економічних кіберзагроз.
Запропонована модель відображає взаємозв’язок безпекових факторів із фокусом уваги на забезпечення економічної стабільності та стійкості як основних умов прогресивного розвитку економіки, що представляє науковий інтерес щодо поглиблення знань та придбання умінь дієвого державного регулювання.
Досліджено вплив економічної небезпеки, інформаційних загроз на людину, установлено її особистісні реакції на сучасні інформаційно-психологічні стреси, що надало змогу спрогнозувати наслідки на особистісному, суспільному і державному рівнях.
Проведено аналіз стану методологічного інструментарію оцінювання економічної безпеки держави. Запропоновано зміни до підходів оцінки економічної безпеки на рівні держави, інституцій, виробництва, особи.
Розроблено модель синхронізації економіко-особистісної взаємодії, що полягає у зв’язку структурних компонентів системи «особистість-економіка-держава», визначення їхнього впливу один на одного, з урахуванням основних, додаткових зовнішніх та внутрішніх чинників.
Результатом власних теоретичних і емпіричних досліджень стала розробка стратегічної моделі економічної безпеки, що складається з наступних компонентів: викристалізації місії і мети економічної безпеки, аналізу зовнішніх і внутрішніх ризиків, планування завдань, формування і реалізації стратегії, управління і контролю. В основі розробленої моделі лежить людиноцентричний підхід, у свою чергу, базою розробки виступає аудит економічної діяльності особистості, суспільства, держави, матеріального і нематеріального виробництва.
