Кравченко С. Г. Теоретико-методологічні засади державної політики розвитку урбанізованих територій в Україні.

Об'єкт дослідження: державна політика розвитку урбанізованих територій. Мета: обґрунтування теоретико-методологічних засад державної політики розвитку урбанізованих територій та розробка науково-прикладних рекомендацій щодо модернізації механізмів протидії виникненню природно-техногенних ризиків задля гарантування стабільності екосистем і забезпечення їх сталого розвитку. Методи: діалектичний метод; формально-логічний метод. Можливість узагальнити зарубіжний досвід щодо розвитку урбанізованих територій дали методи узагальнення, індукції, дедукції; методи моделювання та прогнозування. Результати: обґрунтувано нової теоретико-методологічної парадигми, підходів до формування і реалізації державної політики розвитку урбанізованих територій та удосконаленні існуючих механізмів державного впливу. Новизна: сформульовано парадигму збереження екологічної рівноваги урбанізованих територій та забезпечення їх сталого розвитку; обґрунтовано доцільність застосування при підборі та плануванні кар’єрного зростання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; доведено необхідність формування компетентного, пасіонарного ядра громади, яке на партисипативних і стейкхолдерських засадах спонукатиме підняттю рівня кваліфікації та фаховому підходу в управлінні урбанізованими територіями. Удосконалено: удосконалено механізм протидії виникненню природно-техногенних ризиків та мінімізації соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій; підходи до реалізації державної політики, що пов’язані з державним регулюванням розвитку урбанізованих територій та гальмуванням кліматичних змін, на підставі гіпотези повторного використання (рециклінгу) матеріальних благ, у частині розробки механізму його реалізації; підходи до модернізації інституту громадянства як ключового фактору та способу становлення відповідального виборця для формування компетентної влади; дисертаційному дослідженні дістали подальшого розвитку: понятійно-категоріальний апарат галузі науки державного управління шляхом обґрунтування введення у науковий обіг та визначення змістовної сутності таких термінів: «урбодія, «прийнятне урбонавантаження», «урбомежа»; методологічні засади державної політики щодо збереження та пристосування пам’яток містобудування та архітектури, у частині спрощення дозвільно-погоджувальної процедур та їх адаптування до інвестиційно сприятливого призначення; підходи до реалізації державної політики, що пов’язані з регулюванням просторового розвитку урбанізованих територій як одним із аспектів секторальної децентралізації; теоретичні розвідки щодо зменшення негативного впливу на природне середовище та гальмування кліматичних змін, у частині застосування підходу сповільненого зростання, побудованого на засадах теорії мінімалізму як антиподу підвищеного споживання; бачення культури здійснення містобудівної діяльності, не тільки як будівництва у відповідності до затвердженої містобудівної документації та норм містобудівного законодавства. Впроваджено в діяльність: підкомітетом з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму; Харківською обласною державною адміністрацією; Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації; виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області. Галузі використання: державні органи управління, органи місцевої влади та самоврядування, громадські організації