Баханова О. В. Дозиметричний супровід аналітичних епідеміологічних досліджень віддалених ефектів опромінення учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС

Дисертація присвячена комплексному дозиметричному забезпеченню аналітичних епідеміологічних досліджень віддалених біологічних ефектів опромінення учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на Чорнобильській АЕС і представлена циклом наукових праць, опублікованих у наукових виданнях першого та другого квартилів (Q1 і Q2) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports. Цикл робіт, що виносяться на захист, містить докладний опис розробки та реалізації новітніх методів ретроспективного визначення доз суб’єктів аналітичних епідеміологічних досліджень, спрямованих на оцінювання коефіцієнтів ризиків виникнення віддалених стохастичних ефектів іонізуючого випромінювання. Результати українсько-американського дослідження апарата ока у когорті УЛНА 1986–1987 рр. вперше показали значно вищу, ніж вважалося раніше, радіочутливість кришталика та ймовірну відсутність порогу виникнення катаракти. Цей здобуток вплинув на світову систему радіаційного захисту, зокрема, його наслідком став перегляд (зниження) рішенням МКРЗ ліміту еквівалентної дози зовнішнього опромінення кришталика ока для персоналу категорії А у 7,5 разів – від 150 мЗв на рік до 20 мЗв на рік. Новий ліміт дози на кришталик був включений 2011 року до нових Міжнародних основних норм безпеки для захисту від іонізуючих випромінювань та безпеки джерел випромінювання МАГАТЕ та введений у дію для країн-членів Європейського Союзу директивою ЄВРАТОМ № 2013/59/EURATOM від 05.12.2013. Одержані результати реконструкції доз опромінення молочної залози були використані у дослідженні особливостей канцерогенезу молочної залози у жінокучасниць ЛНА і дозволили виявити функціональну роль біологічних маркерів у відповіді на пошкодження ДНК та прогресуванні пухлини. Отримані результати реконструкції доз опромінення ґонад батьківсуб’єктів українсько-американського проекту дослідження генетичних ефектів опромінення серед учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в Україні дозволили дослідити, чи мають діти, народжені від батьків, які зазнали радіаційного впливу, більшу кількість мутацій de novo зародкової лінії (DNM). Секвенування всього генома для 130 дітей (1987–2002 р.н.) та їхніх батьків не виявило збільшення частоти, зміни розподілу або типів DNM у нащадків опромінених батьків порівняно з попередніми дослідженнями серед населення в цілому. Не виявлено підвищення загальної кількості DNM ані в залежності від кумулятивної дози опромінення на гонади батька, ні в залежності від дози на гонади матері.