Метою дисертації є розроблення й наукове обґрунтування теоретичних та методологічних засад, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо реалізації механізму управління кооперацією закладів вищої освіти для розвитку глобальної конкурентоспроможності. В роботі вперше відповідно до сформульованих завдань дослідження запропоновано методику розроблення системи управління кооперацією закладів вищої освіти, яка ґрунтується на положеннях мережевої економіки, з урахуванням поєднання й узгодження сучасних наукових підходів, теорій управління, що надає можливість бачення феномену кооперації міжнародних закладів вищої освіти як цілісної системи. Сформовано концептуальні засади управління спільними кооперативними закладами вищої освіти для розвитку глобальної конкурентоспроможності, що ґрунтуються на максимізації ресурсної взаємодоповнюваності й мінімізації інституційної несумісності, головна мета яких полягає в забезпеченні розвитку кооперації міжнародних закладів вищої освіти як чинника підвищення ефективності діяльності закладів вищої освіти за трьома сферами: освіта, дослідження та трансфер технологій з урахуванням особливостей міжнародної діяльності закладів вищої освіти. Зазначене вище дозволяє розглядати управління кооперацією закладів вищої освіти в умовах глобальної конкурентоспроможності як стійке економічне явище. Обґрунтовано комплексний науково-методичний підхід до управління коопераційними процесами міжнародних закладів вищої освіти, які базуються на виокремлених ключових сферах та стратегічних можливостях кооперації міжнародних ЗВО, що сприятиме приросту наукових знань про управління кооперацією ЗВО, поглиблюючи його сутність та впроваджуючи ефективний механізм управління в умовах глобалізації та конкуренції. Узагальнено теоретичні засади розвитку системи емпіричних доказів переваг переходу від кооперації до транснаціонального партнерства закладів вищої освіти відповідно до досягнутого рівня соціально-економічної 7 ефективності механізму управління, враховують рівні аналізу – макрорівень (регіональний / національний); мезорівень (інституційний, регіональний, галузевий) та мікрорівень (окремі ЗВО) та дозволяє виокремити економічне зростання як непряму економічну вигоду від транснаціональної співпраці, яка може бути результатом збільшення та покращення запасів людського капіталу завдяки вищій якості освіти, технологічним інноваціям, кількісному та якісному зростанню фундаментальних та прикладних досліджень; Запропоновано науково-методичний інструментарій аналізування переваг в управлінні кооперацією міжнародних закладів вищої освіти, що враховує послідовність таких етапів, як: аналіз зовнішнього середовища; аналіз економічних та неекономічних переваг від кооперації у сфері вищої освіти, який більш повно відображає сучасні умови економічної діяльності ЗВО. Реалізація цих положень дозволяє отримати потенційний ефект від консолідації та диверсифікації ресурсів при управлінні кооперацією закладів вищої освіти для розвитку глобальної конкурентоспроможності. Удосконалено і обґрунтовано науково-методичні положення до моделювання механізмів управління спільними кооперативними закладами вищої освіти, які базуються на використанні програмного забезпечення Smart PLS, враховують дію латентних змінних, а також, на відміну від наявних підходів, дозволяють визначити та обґрунтувати систему відповідних заходів щодо підвищення рівня ефективності кооперації в довгостроковій перспективі, вдосконалити систему забезпечення якості освіти, мережеву роботу та НДДКР тощо. Запропоновано оновлені методико-прикладні положення визначення соціально-економічної ефективності механізму управління кооперацією закладів вищої освіти для розвитку глобальної конкурентоспроможності, які базуються на основі забезпечення міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти з дотриманням принципів глобалізації, інтернаціоналізації, масовізації та маркетизації та враховують оцінку чинників забезпечення соціальноекономічної ефективності: рівня досяжності місій та цілей; рівня 8 взаємодоповнюваності й узгодженості дій партнерів; використання людського капіталу; узгодженості елементів інституційної мережі реалізації проєктів; оцінки витраченого часу та ресурсів; розвиненості комунікації; можливості реалізації організаційних стратегій, організаційних структур, відповідного рівня управління; кадрових, фінансових ресурсів та допоміжних послуг. Детально розглянуто і структуровано інформаційне забезпечення процесів управління кооперацією міжнародних закладів вищої освіти, яке базується на удосконаленій інтегрованій системі інформаційного забезпечення даних процесів і сприяє ефективному та своєчасному прийнятті стратегічних рішень щодо коопераційної діяльності закладів вищої освіти, поширення міжнародних кооперативних форм спільної діяльності закладів вищої освіти в Україні, сприяють розповсюдженню і вдосконаленню ринкових відносин в освіті.
