Тороп К. С. Теоретичні і методичні засади формування ключових компетентностей в учнів з порушеннями інтелектуального розвитку

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування ключових компетентностей у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах компетентнісного підходу. Розглянуто концепції компетентнісного підходу, в підґрунтя яких покладено основні принципи психолого­педагогічних концепцій розвиваючої та особистісно орієнтованої освіти. На основі теоретичних узагальнень зроблено висновок, що в умовах компетентнісного підходу зміст освіти не зводиться до знаннєво­орієнтованого компоненту, а передбачає набуття цілісного досвіду вирішення життєвих проблем, виконання ключових функцій, соціальних ролей, вияв компетенцій. З’ясовано, що з позицій посилення практично орієнтованої освіти при реалізації компетентнісного підходу акцентується увага на знаннях, які набуваються у досвіді власної діяльності, вміннях застосовувати ці знання у конкретних ситуаціях, адекватно оцінювати себе і світ тощо. Обґрунтування наукових джерел і освітніх нормативно­правових актів дало змогу виокремити сутність понять «компетентність» і «компетенція» та сформувати власне бачення щодо змісту та інтерпретації цього поняття. На наше переконання, компетенція трактується як задана норма, а компетентність – як сформована якість, результат діяльності, надбання особи. Шляхом наукового аналізу проблеми та застосування методів теоретичного узагальнення, систематизації, моделювання визначено системоутворювальну роль компетентностей, яка вбачається у проектуванні, як результатів навчання, так і самого освітнього процесу та механізму управління ним, створенні інноваційних освітніх програм та визначенні організаційно­педагогічних умов навчання. Відзначено, що компетентнісний підхід безпосередньо пов’язаний з ідеєю цілеспрямованості освітнього процесу, при якому компетенції задають вищий, узагальнений рівень умінь і навичок учнів, а зміст освіти визначається як: знання, вміння, досвід творчої діяльності, досвід ціннісного ставлення. На основі методів теоретичного аналізу з’ясовано сутність поняття «ключова компетентність», яку інтерпретовано як спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності й належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів. У межах дослідження здійснено психолого­педагогічну характеристику та комплексну оцінку ключових компетентностей учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, яка передбачала з’ясування особливостей та рівнів сформованості когнітивної, мотиваційної і соціальної компетентностей. На основі отриманих даних визначено типи компетентнісних характеристик учнів з порушеннями інтелектуального розвитку в навчанні: тип А – мають високий і достатній рівень когнітивної, мотиваційної і соціальної компетентностей; тип В – мають достатній і середній рівень розвитку когнітивної і соціальної компетентностей, середнім рівнем розвитку мотиваційної компетентності; тип С – учні, які мають елементарний рівень компетентнісних характеристик. У ході діагностики ключових компетентностей учнів з порушеннями інтелектуального розвитку були виявлені специфічні особливості мотиваційної, когнітивної та соціальної компетентностей, зокрема, дефіцит когнітивних та адаптивних навичок, недотримання суспільно прийнятних соціальних норм, обмежене спілкування тощо, що стало першопричиною створення концептуальної моделі­системи формування ключових компетентностей. Ключові слова: спеціальна освіта, ключові компетентності, когнітивний розвиток, мотивація, соціалізація, порушення інтелектуального розвитку, STEMорієнтоване навчання.