Чуб А. В. Регуляторна політика в АПК національної економіки: теорія, методологія, стратегія

У дисертаційній роботі здійснено розробку та обґрунтування теоретико-методологічних засад формування механізму та інструментарію регуляторної політики в агропромисловому комплексі національної економіки України. Визначено сутність регуляторної політики та її роль в розвитку національної економіки з точки зору системного аналізу та методології функціонального моделювання, як складної динамічної системи з декількома рівнями управління. Перший рівень представляє собою державну регуляторну діяльність, де об’єктом виступає нормативно-правове поле, а регулятором – державні органи. Другий рівень управління забезпечує соціально-економічний розвиток в бажаному напрямку, де об’єктом виступає національна економіка або окремі її сектори, суб’єкти малого підприємництва. Регулятор представлений чинним нормативно-правовим полем. Проведено аналіз еволюції систем регулювання сучасних економік світу за рівнем державного впливу, що показав недосконалість сучасних економічних теорій. З’ясовано, що жодна з них не гарантує перманентного соціально-економічного розвитку, тому сучасні теорії базуються на основі змішаного регулювання. Визначено, що на сьогоднішній день залишається невирішеною проблема реалізації структурних економічних зрушень, з метою переходу до модернізації та технологічного розвитку. Досліджено теоретичне підґрунтя формування організаційно-економічного механізму регуляторної політики, як системи управління економічним об’єктом, на основі визначеної організаційної структури та встановлених формальних зв’язках між її елементами, що в ході здійснення свого керівного впливу використовує сукупність відповідних методів, інструментальних засобів та сучасних інформаційних технологій для забезпечення реалізації цілей її розвитку в часі та в умовах внутрішніх й зовнішніх обмежень. Узагальнено організаційно-правові аспекти прийняття регуляторних рішень законодавчою та виконавчою владою в Україні, а також досліджено координаційний механізм здійснення такої діяльності, що виявило численні недоліки.