Олексюк В. П. Теоретико-методичні основи проєктування, адміністрування та використання хмаро орієнтованого середовища навчання майбутніх учителів інформатики

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0523U100125

Здобувач

Спеціальність

  • 13.00.10 - Інформаційно-комунікаційні технології в освіті

11-07-2023

Спеціалізована вчена рада

Д 26.459.01

Інститут цифровізації освіти Національної академії педагогичних наук України

Анотація

У дисертації подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення проблеми використання хмаро орієнтованого середовища навчання в процесі підготовки здобувачів другого та третього ступеня вищої освіти за спеціальністю «014.09 Середня освіта (Інформатика)». Поняття «хмаро орієнтоване середовище навчання майбутніх учителів інформатики» трактується як система цифрових засобів (апаратних, комунікаційних, віртуалізованих), що функціонують відповідно до принципів хмарних обчислень та забезпечують повсюдний доступ здобувачів до інформаційних, обчислювальних ресурсів задля досягнення програмних результатів підготовки майбутнього вчителя інформатики. На основі вивчення джерельної бази обґрунтовано, що спроєктувати досліджуване середовище означає проаналізувати та визначити цільові, змістові, дидактичні вимоги до підготовки в ньому здобувачів освіти. Уточнено поняття «Адміністрування хмаро орієнтованого середовища навчання», що трактується як комплекс заходів щодо проєктування, розгортання, управління та обслуговування його складників (сервісів, платформ, інфраструктур), а також супроводу діяльності в ньому здобувачів освіти. Проведене дослідження спрямовано на розвиток хмаро орієнтованих середовищ навчання закладів вищої освіти в умовах реформування освіти, що вимагає розроблення науково-технічного та організаційно-методичного забезпечення. Вивчення досвіду підготовки майбутніх учителів інформатики свідчить, що в Україні та за кордоном актуальними є вивчення здобувачами концепцій і проблематики використання сучасних хмарних технологій, зокрема розгортання, адміністрування хмарних платформ та розроблення хмарних додатків і сервісів. На основі вивчення феномена відкритої освіти обґрунтовано, що ефективною формою надання освітніх ресурсів є масові відкриті онлайн-курси. Подано загальну методику дослідження проблеми розроблення теоретичних, технологічних і дидактичних засад проєктування, адміністрування хмаро орієнтованих середовищ та їх використання для навчання майбутніх учителів інформатики. Сформульовано гіпотезу, що ці методики є передумовою підготовки компетентних фахівців у галузях освіти та інформаційних технологій. Визначено завдання педагогічного експерименту та базу експериментально-дослідної роботи. Наведено опис кожного етапу проведення експерименту. У дисертації виконано моделювання хмаро орієнтованого середовища навчання майбутніх учителів інформатики, у результаті якого обґрунтовано концептуальну, дидактичну, сервісну та модель адміністрування середовища. Відповідно до цих моделей визначено дидактичні (повсюдність, інваріантність, моніторинг, контроль навчальної діяльності, можливість взаємодії учасників освітнього процесу, керованість ресурсів, відповідність різним моделям, перспективність) та технологічні (доступність, функціональність, підтримка загальноприйнятих мережних протоколів, легальність використання, гнучкість конфігурування, можливість інтеграції, контрольованість, захищеність) критерії добору складників середовища. Забезпечення підтримки освітнього процесу передбачає технічне та методичне поєднання в комбіновану хмару платформ (загальнодоступні та корпоративні), що реалізують усі сервісні моделі. Відповідно до кожної з моделей базовими вимогами до використання ХОСН у процесі підготовки майбутніх учителів інформатики визначено такі: • інтеграція фізичного та віртуального середовищ, підтримка дистанційного навчання, повсюдність навчання, забезпечення взаємодії усіх учасників освітнього процесу; • систематичність, неперервність і послідовність використання складників ХОСН на всіх рівнях здобуття вищої освіти, починаючи із застосування окремих сервісів, через моделювання у ХОСН роботи цифрових і мережних систем до розгортання хмарних платформ та розроблення здобувачами їх власних сервісів; • орієнтація на комбіновану модель хмарних обчислень передбачає поєднання платформ різних вендорів та провайдерів.

Файли

Схожі дисертації