Об'єкт дослідження: підприємства, організації та галузі машинобудівного та військово-промислового комплексу України. Мета дослідження: розробка сучасної концепції стратегії конверсії ВПК України та організаційно-економічного механізму її реалізації на державному, регіональному та виробничому рівнях управління. Методи дослідження та апаратура: порівняльно-економічний, економіко-статистичний, системний та соціологічний методи, абстрактно-логічний метод, метод класифікації та типології експертних оцінок. Теоретичні і практичні результати. Теоретичним результатом дослідження є цілісна наукова концепція стратегії конверсії ВПК України, яка дозволяє створити науково обгрунтований механізм проведення конверсії в умовах становлення незалежності держави та переходу до ринкових відносин. Її розробка стала можливою завдяки тому, що розроблено військово-політичну та економічну суть конверсії ВПК; обгрунтовано стратегію конверсії ВПК на основі системного дослідження цієї категорії, яка включає основні напр ямки стратегії конверсії та її конкретизацію на державному, відомчому та виробничому рівнях управління. Розроблено принципи стратегії державного та регіонального регулювання конверсії ВПК, які створюють умови формування законодавчої бази для здійснення конверсії ВПК України. Практичними результатами дослідження є визначення стратегії конверсії економічного потенціалу ВПК (виробничого, технологічного, науково-технічного) та розробка організаційно-економічного механізму її реалізації; виявлення соціальних наслідків конверсії ВПК у сучасних умовах, які пов'язані з вивільненням трудових ресурсів та їх використанням у цивільному секторі; розробка пропозицій щодо удосконалення державного та регіонального регулювання конверсії ВПК; розробка пропозицій щодо удосконалення законодавства про державний оборонний заказ; визначення напрямів удосконалення змісту законопроектів та нормативно-правових актів, які регламентують структурну перебудову ВПК, діяльність підприємств в галузі розробки та виробництва продукції військового та цивільного призначення. Новизна: визначення економічної категорії "конверсія ВПК", чинників конверсії, їх періодизація; визначення конверсійної системи, загальних принципів конверсії, основних напрямів та завдань; обгрунтування методології формування стратегії конверсії ВПК; класифікація конверсійних процесів, визначення секторів ВПК та обгрунтування моделей конверсії вивільняємих ресурсів; системне обгрунтування складових організаційно-економічного механізму реалізації стратегії конверсії ВПК, який включає державний, регіональний та виробничий рівні управління; методичні підходи та рекомендації щодо реалізації стратегії конверсії виробничого, технологічного науково-технічного та соціального потенціалів ВПК; концепція регіонального регулювання конверсії, яка розроблена на підставі формування регіональної політики конверсії та механізму її реалізації. Галузь використання: Міністерство промислової політики України, відомства, підприємства і організації машинобудівного та військово-промислово го комплексу України.
