Бутузова Л. Ф. Термохімічні перетворення кисеньвмісних груп вугілля.

Буре та кам'яне вугілля. Встановлення загальних закономірностей перетворення кисеньвмісних груп вугілля під дією різноманітних технологічних і хімічних факторів, їхнього впливу на характер структурної перебудови органічної маси вугілля (ОМВ) в процесах термічної переробки. РФА (Kristalloflex Siemens, Dron-2,0), ЕПР (RE-1306), ЯМР (Gemini-200) та ІЧ-спектроскопія з Фур'є перетворенням та технікою дифузійного відбитка (Bio-Rad FTS-7) , трансмісійна електронна (Рhilips EM 300) і оптична (МІМ-8М)мікроскопія, дериватографія (Q-1500D), газо-хромато-мас-спектрометрія (JEOL JGC-20K, JEOL-D 300), стандартні методи дослідження вугілля. Вперше запропонована концепція про провідну роль ефірних груп у структурно-хімічних перетвореннях, що протікають при термодеструкції низькометаморфізованого вугілля. Встановлено, що процеси накопичення і витрачання ефірних груп безпосередньо впливають на характер молекулярної структури і надмолекулярної організації ОМВ, на розмір питомої поверхні твердих продуктів. Вирішено важ ливу для вуглехімії наукову і прикладну проблему - розроблено теоретичні основи керування процесами термодеструкції вугілля шляхом спрямованого впливу на кисеньвмісні групи і парамагнітні центри ОМВ. На їхній базі запропоновані практичні рекомендації і методи, що дозволяють збільшувати вихід рідких продуктів гідрогенізації і піролізу, одержувати біологічно активні гумати і дешеві адсорбенти з напівкоксу, згрудковане бездимне тверде паливо з буровугільного пилу, якісний кокс із шихти з добавками компонентів, що не спікаються та інше. Це буде сприяти використанню великих запасів дешевого вітчизняного твердого палива для переробки у продукти хіміко-технологічного та паливного призначення. Розвинуті в роботі теоретичні уявлення та ряд запропонованих практичних рекомендацій можуть бути використані вченими і фахівцями науково-дослідних та проектних організацій, що займаються розробкою і впровадженням технологічних процесів глибокої переробки вугілля.