Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей будови яєчників потомства щурів після експериментального моделювання впливу прогестерону шляхом його внутрішньом’язового введення самкам із 15-ої по 18-ту добу вагітності за допомогою анатомічних, морфометричних, гістологічних, імуногістохімічних та статистичних методів дослідження.
При дослідженнні динаміки масо-ростових показників тварин встановлено, що впродовж перших трьох місяців постнатального розвитку маса тіла контрольних та експериментальних тварин поступово зростає зі збільшенням строку спостерження, досягаючи максимальних значень наприкінці строку дослідження. У тварин, народжених від самок із порушеним гормональним статусом, із 1-ої по 9-ту добу життя включно, маса тіла вірогідно перевищує контрольні значення, а на 14-ту добу різниця між показниками маси нівелюється. У тварин експериментальної групи встановлено, тенденцію щодо достовірного відставання показників маси тіла від групи контролю, починаючи з 30-ої доби і до кінця терміну дослідження (102,47 ± 2,11 г та 123,86 ± 1,76 г, відповідно). у потомства тварин всіх груп експериментального дослідження виявлено поступове поступове збільшення потилично-куприкової довжини з максимальними її значенням на 90-ту добу життя, без вірогідних відмінностей (10,91 ± 0,15 см – у тварин групи контрольних та 10,32 ± 0,17 см - у експериментальних тварин, відповідно). Однак, на 14-ту добу життя у експериментальних щурів показник потилично-куприкової довжини є вірогідно вищим від контрольних значень (5,58 ± 0,13 см та 5,18 ± 0,23 см відповідно). У групі експериментальних тварин на 1-шу та 9-ту добу життя після народження простежувається вірогідне перевищення показників індексу маси тіла (ІМТ) над контрольними значеннями. На 45-ту добу життя, навпаки, відмічається вірогідне відставання показника ІМТ експериментальної групи. Однак, починаючи із 60-ої доби і до кінця строку спостереження різниця ІМТ у групах тварин нівелюється (1,0 ± 0,02 г/см2 та 0,96 ± 0,07 г/см2 відповідно).
Вперше встановлено характерне порушення процесу формування пулу примордіальних фолікулів у потомства тварин, народжених від самок, яким вводили ін’єкції прогестерону з 15-ої по 18-ту добу вагітності. На 1-шу добу після народження у експериментальних тварин відносна площа, яку займають сформовані примордіальні фолікули, є меншою від цього показника у контрольних тварин (34,34 ± 1,14 % проти 36,45 ± 0,67 % відповідно). При цьому, вірогідної різниці між показниками відносної площі, яку займають кластери, у групах експериментального дослідження не виявлено. На 3-тю добу життя у групі тварин після впливу прогестерону у період внутрішньоутробного розвитку, на відміну від контрольних щурів, присутні незруйновані кластери, що займають 4,31 ± 0,22 % площі органу відповідно. У тварин усіх досліджуваних груп пул примордіальних фолікулів поступово зменшується та досягає наприкінці терміну спостереження 2,62 ± 0,11 % у експериментальних щурів, що вірогідно менше, ніж у тварин контрольної групи (4,0 ± 0,57 %). Аналогічна тенденція щодо зменшення відносної площі виявлена й у первинних фолікулах.
