З метою удосконалення прогнозування перебігу вітряної віспи та оперізувального герпесу у дорослих хворих проведено комплексне обстеження 100 дорослих хворих на інфекції, викликані вірусом Varicella-Zoster, серед яких 50 хворих на вітряну віспу та 50 хворих на оперізувальний герпес, які перебували на стаціонарному лікуванні в Комунальній установі «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради. Всім хворим проводилися традиційні лабораторні дослідження, необхідні інструментальні дослідження за показаннями. Спеціальні дослідження включали визначення однонуклеотидного поліморфізму генів ІЛ-10 (rs 1800872, rs 1800896) та TLR 2 (rs 5743708) методом полімеразної ланцюгової реакції, кількісного вмісту ІЛ-10 в сироватці крові методом імуноферментного аналізу, які проводилися на базі Навчально-лабораторного центру Запорізького державного медичного університету.
Серед обстежених хворих на вітряну віспу жінок було 16 (32,0 %), чоловіків – 34 (68,0 %), віком від 18 до 49 років, медіана склала 20,0 [20,0; 21,0] років. Середньотяжкий перебіг мали 40 (80,0 %) хворих, 10 (20,0 %) пацієнтів – тяжкий перебіг захворювання. Хворі на вітряну віспу з тяжким перебігом, порівняно з пацієнтами з середньотяжким перебігом, характеризувалися більш старшою віковою категорією (р˂0,05), пізнішими строками госпіталізації (р˂0,05), більш вираженим інтоксикаційним синдромом (р˂0,05), більш тривалим періодом появи нових елементів висипу (р˂0,05), частішою пустулізацією (р˂0,05).
Ускладнений перебіг вітряної віспи спостерігався у 33 (66,0 %) хворих. Ускладнення вітряної віспи були представлені гепатитом (13), пневмонією (4), епісклеритом (2), кон’юнктивітом (2), блефарокон’юнктивітом (1), кератокон’юнктивітом (1), енцефалітом (1), токсичною енцефалопатією з синдромом лікворно-динамічних порушень (1), приєднанням вторинної бактерільаної інфекції (8). У хворих з тяжким перебігом вітряної віспи формування ускладнень реєструвалось в 1,74 рази частіше (р˂0,05), порівняно з хворими з середньотяжким перебігом захворювання.
Серед госпіталізованих хворих на оперізувальний герпес жінок було 31 (62,0 %), чоловіків – 19 (38,0 %), віком від 27 до 85 років, медіана склала 66,5 [55,0; 77,0] роки. Хворих з середньотяжким перебігом було 35 (70,0 %), з тяжким перебігом – 15 (30,0 %). У 4 (8,0 %) пацієнтів в анамнезі оперізувальний герпес мав рецидивуючий перебіг. У пацієнтів з тяжким перебігом захворювання була виявлена більш пізня госпіталізація (р˂0,05), в 1,88 рази частіше був продромальний період напередодні маніфестації оперізувального герпесу (р˂0,05), в 1,59 рази частіший розвиток пустулізації (р˂0,05), в 3,18 рази частіша реєстрація больового синдрому за ходом уражених нервів (р˂0,05), порівняно з хворими з середньотяжким перебігом.
Клінічні форми оперізувального герпесу у дорослих хворих були представлениі: локалізованою – у 42 (84,0 %) пацієнтів, зокрема ураженням трійчастого нерву (33) та парвертебральних гангліїв (9); дисемінованою – у 5 (10,0 %) хворих та генералізованою – у 3 (6,0 %) пацієнтів.
