Веркалець І. Д. Вплив правосвідомості на реалізацію функцій права.

Дисертацію присвячено комплексному теоретико-правовому дослідженню впливу правосвідомості на реалізацію функцій права в умовах становлення української правової системи, яка перебуває у процесі динамічної трансформації. Проблема правосвідомості об’єктивно є однією із ключових у юридичній науці, адже саме правосвідомість як одна з форм суспільної свідомості покликана реалізувати загальнозначущі цілі системи суспільних відносин, при цьому спрямовуючи та систематизуючи функції та завдання правової системи. Конкретизуючи зазначену потребу, дисертант звертає увагу, що правосвідомість безумовно має динамічний характер, вона постійно змінюється та розвивається, під впливом соціально-правової дійсності правосвідомість набуває специфічних рис, що потребують наукової верифікації. Саме вивчення правосвідомості може суттєво вплинути на розв’язання ключових проблем соціально-правової реальності, оскільки вона є формотворчим елементом цієї реальності. Виходячи із цього, в дисертації наводиться характеристика основних підходів до вивчення поліфункціональності правової системи, в яких основна роль належить правовій психології, ідеології та культурі, що беруть перманентну участь у процесах формування адекватної правової поведінки, яка у свою чергу є результатом сприйняття правової реальності. Шляхом вивчення впливу наведених факторів на імплементацію правових норм, як доведено в дисертації, визначається ступінь соціальної значущості та ефективності норм права. В дисертації встановлено, що поняття функція права розкривається через призму соціального призначення права в цілому і напрямів конкретно усвідомленого правового впливу на суспільні відносини. Адже право активно впливає на суспільство, реалізуючи притаманні йому функції, і таким чином бере активну участь у процесах впорядкування суспільних відносин. Функціональний потенціал правосвідомості розкривається як в узагальненому, широкому впливі на суспільні відносини, так і у вузькому контексті, який передбачає реалізацію можливостей власне правового регулятивного впливу залежно від їх характеру та значення для соціального розвитку.