Актуальність роботи пов’язана із дослідженням водного і сольового режимів придунайського озера Катлабух, яке є одним з джерел водопостачання у південному регіоні України. При цьому гідрологічний режим озера маловивчений, а деякі компоненти водного і сольового балансу не мають систематичних спостережень, що потребує розробки методів їх оцінки та визначення. В останні десятиріччя водообмін води в озері, як штучно регульованої водойми, погіршився, що призвело до критичного зниження рівнів води і підвищення мінералізації води у ньому. Це стало причиною, що обмежує використання вод озера для водогосподарських потреб та питного водопостачання. Тому, важливим завданням є відновлення та раціональне використання природних ресурсів озера Катлабух, покращуючи його гідрологічний та гідрохімічний режими у взаємодії природних і антропогенних чинників та в умовах сучасних і майбутніх коливань клімату, розробка рекомендацій до покращення умов функціонування водойми.
При дослідженнях природних умов придунайського регіону України, зокрема, басейну озера Катлабух виявлено, що формування підвищеної мінералізації озера і, особливо, річок, які його живлять (до 6,0-7,5 г/дм3) обумовлено високою мінералізацією ґрунтових вод (від 0,3 до 8,4 г/дм3), розповсюдженням хлоридно-сульфатних солончакових ґрунтів і солончаків.
У кліматичному відношенні досліджувана територія характеризується помірно-континентальним кліматом з недостатнім зволоженням. Річна кількість опадів на м/ст Болград і Ізмаїл становить 504 мм і 469 мм (відповідно), а більша їх маса (від 64-66% річної суми) припадає на теплий період (ІV-X). Середньорічні значення температур повітря на цих станціях становлять 10,8 °С і 11,0 °С і є вищими на 0,5-0,4 0С за кліматичну стандартну норму.
Аналіз даних спостережень за температурою повітря і опадами по метеорологічних станціях Болград і Ізмаїл у цілому підтверджує наявні дані про сучасне потепління клімату - підвищення річних температур повітря за період 1961-2018 рр. в середньому становить 1,5-1,7 0С, спостерігається синхронність ходу річних сум опадів, а часові їх тренди є незначущими. Що стосується величин випаровування з водної поверхні (м/ст Болград), які є витратною складовою водних балансів водойм, при середньобагаторічній (за період 1960-2018 рр.) величині випаровування за рік 800 мм, вони мають тенденцію до їх зростання – за період 1960-2018 рр. величина випаровування з водної поверхні збільшилася на 108 мм.
Дослідження водного режиму озера Катлабух, його річок і р. Дунай показали, що вони мають багаторічні тенденції і сезонні коливання, а для озера Катлабух – й регулюючий вплив гідротехнічних споруд. На фоні не значного зниження рівнів води в озері (за період 1980-2018 рр.) в останні роки (починаючи з 2012 р.) спостерігаються періоди тривалого сезонного їх зниження, з мінімальними відмітками іноді нижче рівня мертвого об’єму (РМО=0,7 мБС). В гідрологічному режимі річок Великий Катлабух, Єніка та Ташбунар, які впадають в озеро Катлабух, виділяються весняне водопілля, а після його проходження річки часто пересихають. Розвиток антропогенного використання річок, а також сучасні кліматичні умови призвели до зниження водності річок і погіршення якості води в них.
В роботі виконано дослідження багаторічних і сучасних тенденцій в змінах гідрологічного режиму р. Дунай (на ділянці Рені-Ізмаїл), як основного джерела живлення озера прісними водами. Виконане дослідження показало, що позитивні тенденції водності річки (в період 1840-2015 рр.), зокрема максимального стоку (в період 1921-2015 рр.), сприятимуть ефективному регулюванню режиму наповнення придунайського озера Катлабух.
При дослідженнях багаторічних рядів середніх річних витрат зважених наносів встановлено, що має місце виражений тренд (в період 1840-2015 рр.) до зменшення стоку зважених наносів особливо у сучасний період водності р. Дунай (1990-2015 рр.). Це дає позитивний ефект до зменшення замулення штучних каналів, які з’єднують озеро з р. Дунай, а при їх штучній розчистки можливим є покращення водообміну озера з прісними водами р. Дунай.
Результати розрахунків водних балансів показали, що основний об’єм приходної частини за 1980-2018 рр. становлять атмосферні опади (35,9%) та надходження води з р. Дунай (41,2%), об’єм річкового припливу дорівнює 9,0%, об’єми вод бічного припливу, ґрунтових та дренажних вод становлять 2,2%, 4,9%, 6,5% відповідно. У витратній частині основний об’єм припадає на випаровування разом з транспірацією (52,1%), об’єми заборів води на зрошування, на скиди води до р. Дунай та фільтрацію становлять 21,2%, 20% та 5,9% відповідно.
