Горбань Л. І. Особливості кровообігу в осіб з різними психосоматичними параметрами

Дисертаційна робота присвячена вивченню стану периферичного кровообігу, особливостей судинного тонусу та їх автономної регуляції, а також встановленню властивостей вищої нервової діяльності в молодих осіб віком 18-22 роки різних соматотипів з нормальним та підвищеним артеріальним тиском. Встановлено, що периферична гемодинаміка нижніх кінцівок в осіб з нормальним артеріальним тиском та переважанням ендоморфного компоненту в соматотипі (мезо-, ектоморфні ендоморфи) характеризувалася достовірно меншим тонусом великих артерій, а також меншою амплітудою систолічної хвилі, швидкого кровонаповнення порівняно з особами, в яких переважав ектоморфний та мезоморфний компонент в соматотипі (p<0,05-0,01). Також встановлено, що максимальна швидкість кровонаповнення у них була найменшою, а час повільного кровонаповнення, амплітуда діастолічної хвилі та коефіцієнт периферичного опору були вірогідно вищими (p<0,05-0,01) порівняно з ектоморфами та мезоморфами. В осіб з підвищеним артеріальним тиском, в яких переважав ендоморфний компонент в соматотипі, встановлено суттєво вищий тонус середніх та дрібних артерій нижніх кінцівок, що підтверджується значно меншими величинами амплітуд систолічної хвилі і швидкого кровонаповнення, а також зростанням амплітуди діастолічної хвилі (p<0,05-0,01). Встановлено, що в осіб із нормальним артеріальним тиском та з переважанням ендоморфної складової соматотипу виявлено зниження вазомоторної функції ендотелію, проте відсоток таких обстежених був істотно нижчим (26 % та 20 %) порівняно із групою підвищеного артеріального тиску (60 % та 53,3 %). Встановлено, що в осіб з підвищеним артеріальним тиском, в яких переважала ендоморфна складова в соматотипі, регуляція серцевим ритмом характеризувалася зниженням тонусу автономної нервової системи з переходом на надсегментарні рівні регуляції, вираженим впливом вазомоторного центру на діяльність серця, зниженням стресостійкості і зменшенням функціональних резервів. Найвищий показник функціональної рухливості та сили нервових процесів був у людей з переважанням екто- та мезоморфного компоненту соматотипу, що може свідчити про вищий рівень швидкодії з переробки складної інформації у представників цих соматотипів порівняно із особами ендоморфного соматотипу.