Бабич В. Л. Медикаментозна корекція функціональних розладів жовчного міхура та сфінктера Одді в дітей. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії, галузь знань – 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 228 – «Педіатрія». Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я», м. Дніпро, 2020.
Діагностика та лікування функціональних розладів жовчного міхура та сфінктера Одді залишається актуальною проблемою сучасної педіатрії. Особливої актуальності набуває визначення факторів ризику та активності генерації мікро-РНК на формування функціональних розладів жовчного міхура та сфінктера Одді в дітей задля подальшої обґрунтованої медикаментозної корекції цих станів.
Тому метою нашого дослідження стало: підвищення ефективності медикаментозного лікування функціональних розладів жовчного міхура та сфінктера Одді в дітей на підставі вивчення факторів ризику захворювання та активності генерації мікро-РНК.
Для досягнення мети та вирішення поставлених задач проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 90 дітей віком від 4,0 до 14,0 років, з яких 70 дітей з функціональними розладами жовчного міхура та сфінктера Одді та 20 практично здорових дітей. Дизайн дослідження обрано відкритим, моноцентровим, когортно-проспективним, рандомізованим. Дослідження проводилося клінічно, контрольовано у паралельних групах. Основну групу склали 50 пацієнтів із функціональними розладами жовчного міхура та сфінктера Одді, які отримували терапію з урсодезоксихолевою кислотою згідно з положеннями наказу МОЗ України від 29.01.2013 р. № 59, що призначалася з розрахунку 10-15 мг/кг/добу. Група порівняння була представлена 20 пацієнтами з функціональними розладами жовчного міхура та сфінктера Одді, які отримували терапію без урсодезоксихолевої кислоти. Дітям групи порівняння згідно з положеннями наказу МОЗ України від 29.01.2013 р. №59 в терапію призначали екстракт листя артишоку в віковій дозіровці. Курс лікування в обох групах становив 4 тижні. Для порівняння результатів у дослідження було включено 20 практично здорових дітей аналогічного віку, які увійшли до групи контролю. Сформовані групи дослідження були репрезентативні за віковими та гендерними показниками (р > 0,05).
Застосовані клінічні, біохімічні, медико-генетичні, ультразвукові та математично-статистичні методи досліджень.
Факторами ризику, що сприяють розвитку функціональних розладів жовчного міхура та сфінктера Одді в дітей, є наступні клініко-анамнестичні дані: обтяжена спадковість щодо функціональних розладів жовчного міхура та сфінктера Одді та жовчнокам’яної хвороби (90,0 %), порушення режиму харчування (72,0 %), психоемоційне навантаження (50,0 %), гіподинамічний спосіб життя (30,0 %) та наявність вогнищ хронічної інфекції (14,0 %).
Розвиток функціональних розладів жовчного міхура та сфінктера Одді в дітей супроводжується змінами транскриптома мікро-РНК. Спостерігається вірогідне зниження рівня експресії мікро-РНК-4714-3p (5,6 ± 1,5 УО у дітей з ФР ЖМ та СФО в порівнянні з 42,7 ± 5,4 УО у практично здорових дітей) при незмінному рівні експресії мікро-РНК-378f (2,0 ± 0,6 УО) та мікро-РНК-4311 (1,5 ± 0,4 УО).
Рівень експресії мікро-РНК пов’язаний з клініко-параклінічними проявами захворювання. Відносно низький рівень експресії мікро-РНК-4714-3p (5,6 ± 1,5 УО) корелює з нудотою (r = +0,30; р < 0,05), симптомами астено-вегетативного синдрому (r = +0,30; р < 0,05) та зниженою скоротливістю жовчного міхура (r = +0,36; р < 0,05); рівень експресії мікро-РНК-4311 зворотно корелює з болем у животі при пальпації (r = - 0,37; р < 0,05) та позитивним симптомом Ортнера (r = - 0,29; р < 0,05).
Основними критеріями діагностики функціональних розладів жовчного міхура та сфінктера Одді в дітей є: біль у навколопупковій ділянці живота (ВР = 2,0), тривалість проявів диспептичного синдрому (ВР = 1,57), астено-вегетативного синдрому (ВР = 1,55) не менше ніж 12 діб, зменшення скоротливості жовчного міхура, рівні холестерину в межах 4,3 - 5,2 ммоль/л (ВР = 1,83), АсАТ – 45,0 - 59,0 н/л (ВР = 3,21) та АлАТ – 28,3 - 38,0 н/л (ВР = 3,21) у сироватці крові.
Використання урсодезоксихолевої кислоти при терапії функціональних розладів жовчного міхура та сфінктера Одді в дітей сприяє регресу клінічних симптомів захворювання, підвищенню зниженої скоротливості жовчного міхура та нормалізації змінених біохімічних маркерів. На тлі лікування урсодезоксихолевою кислотою вірогідно підвищується рівень експресії мікро-РНК-378f (5,2 ± 0,7 УО) і знижується рівень експресії мікро-РНК-4714-3p (1,9 ± 0,6 УО).
Використання урсодезоксихолевої кислоти викликає гіперплазію лейоміоцитів та їх внутриклітинні ультраструктурні зміни, зростання ядерної активності фібробластів і збільшення кількості інтерстиційних клітин Кахаля м’язової оболонки стінки жовчного міхура в експериментальних тварин. Дані морфологічні зміни, вірогідно, обумовлюють підвищення скоротливої функції жовчного міхура.
