Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) у світі займають перше місце серед усіх захворювань і 85,0% цих інфекцій припадає на дитячий вік. У сучасній світовій науковій літературі для визначення повторних респіраторних захворювань користуються поняттям «recurrent respiratory infections» – рецидивні, або рекурентні респіраторні інфекції. В останні роки, все більшу увагу серед науковців привертає роль «простого мінімального генетичного дефіциту» специфічного сигнального шляху, пов'язаного з підвищеною чутливістю до збудників респіраторних інфекцій, а також дефіцит нутрієнтів, зокрема вітаміну D, серед дітей з РРЗ, що розглядається, як певні фенотипи цієї категорії дітей.
Дивлячись через призму сучасної епідемічної ситуації у світі, залишається відкритим питання - чи діти з рекурентними захворюваннями дихальних шляхів є групою ризику, щодо тяжкого перебігу COVID-19.
Дисертаційна робота присвячена вивченню медико-соціальних факторів ризику розвиту COVID-19 серед дітей з РРЗ; особливостей клінічного перебігу РРЗ після перенесеної коронавірусної хвороби, взаємозв’язку між станом забезпеченості вітаміном D та частотою повторних епізодів ГРІ, ризиком інфікування та розвитком COVID-19; поліморфного варіанту rs12979860 гена IFNL та I/D гена ACE1 у дітей з РРЗ та визначення їх ролі у розвитку, інфікуванні вірусом SARS-CoV-2 та перебігу COVID-19 серед даної категорії дітей. Це дозволить встановити групу ризику серед дітей з РРЗ та розробити диференційовані підходи до лікувально-профілактичних заходів.
Метою роботи є вдосконалення підходів до лікувально-профілактичних заходів у дітей з РРЗ у період пандемії, шляхом розробки персоніфікованого алгоритму їх ведення з урахуванням медико-соціальних факторів ризику, поліморфізмів rs12979860 гена IFNL та I/D гена ACE1, стану респіраторної системи та забезпеченості вітаміном D.
В ході дисертаційної роботи встановлено, що серед дітей, які перехворіли на COVID-19, 47,2% страждали РРЗ, серед яких у 22,3% фіксувався тяжкий перебіг коронавірусної хвороби з лихоманкою (94,7%), загальною слабкістю (75,5%), головним болем (35,1%). Такі симптоми, як кашель (37,2%), візинг (12,8%), задишка (9,6%) переважали серед дітей з РРЗ, порівняно з ЕХД (р ≤ 0,05).
Доведено, що розвитку COVID-19 серед дітей з РРЗ сприяють такі медико-соціальних факторів, як: проживання дитини у гуртожитках
(OR=11,25; 95% CI; 1,86 – 68,31; p = 0,001), у сім’ях з ≥ 5 осіб
(OR=0,22; 95% CI; 0,04 – 1,06; p = 0,05); відвідування гуртків (OR=2,47; 95% CI; 1,17 – 5,2; p = 0,02), неповний вакцинальний статус дитини
(OR=3; 95% CI; 1,41 – 6,37; p = 0,005) та перенесені пневмонії у віці < 3 років (OR=2,28; 95% CI; 1,8– 5,03; p = 0,03).
Встановлено зворотній кореляційний зв'язок, між рівнем забезпеченості вітаміну D та частотою повторних епізодів РІ (r= -0,295 p=0,001). У дітей з недостатнім рівнем 25(ОН)D, ризик інфікування вірусом SARS-CoV-2 збільшувався у два рази (OR=2,06, 95% CI; 0,740-12,72), в той час у дітей з дефіцитом у чотири рази (OR 4,72, 95% СІ; 1,31-17,03) (≤0,05). Також, встановлено зворотній кореляційний зв'язок між рівнем вітаміну D та тяжкістю перебігу COVID-19 у дітей з РРЗ (r = -0,337; p<0,001).
Проведено дослідження щодо встановлення ролі генетично-молекулярних чинників у перебігу COVID-19, а саме поліморфізмів I/D гена ACE1 та rs12979860 гена IFNL. Генотип СС виступає генотипом ризику розвитку COVID-19 серед дітей з РРЗ, а також ураження легень.
Доведено, що генотип II за поліморфізмом I/D гена ACE1 виступає маркером ризику розвитку COVID-19. Алель І, є алелем ризику повторних епізодів респіраторних інфекцій, в тому числі вірусу SARS-CoV-2, в той час як алель D виступає протективним.
У 67,5% дітей з РРЗ, які хворіли на COVID-19 реєструвалися пост-COVID зміни з боку респіраторної системи, що характеризувалися: рестриктивними порушеннями легеневої функції (47,5%), формуванням гіперреактивності бронхів (10,0%), збереженням запальних змін дихальних шляхів та тенденцією до зниження експресуючих кіллерних (CD56+) та макрофагальних (CD68+) клітин. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між кількістю експресуючих CD56+ клітин (r= 0,61; 95% CI 0,48-0,86; p = 0,001) та концентрацією сироваткового 25(ОН)D.
Відповідно результатам дослідження впливу саплементації вітаміну D в епідемічний сезон РІ, було встановлено, що дітям з дефіцитом чи недостатнім рівнем сироваткового 25(ОН)D та при носійстві генотипу СС за поліморфним варіантом rs12979860 гена IFNL, дозування 2000 МО/день, було недостатнім для профілактики РІ, включаючи COVID-19, що обґрунтовує необхідність диференційованого дозування холекальциферолу в діапазоні
≥2000 - ≤4000 МО/день.
На підставі вивчених факторів ризику науково обґрунтовано та розроблено диференційовані підходи до лікувально-профілактичних заходів для дітей з РРЗ, які включали поряд зі загальнооздоровчими рекомендаціями (раціональне харчування, ЛФК, дихальні вправи), індивідуалізовану саплементацію вітаміном D, інтерферонопрофілактику, застосування мукозальних вакцин.
