Дана дисертаційна робота присвячена проблемі віддалених і
довгострокових наслідків COVID-19 у дітей, що можуть проявлятися
порушеннями стану толерантності до фізичного навантаження (ТФН), якості
життя (ЯЖ), розвитком пост-COVID-19, змінами магнієвого статусу та впливати
на функціональний стан дихальної, серцево-судинної, нервової систем.
Важливим медико-соціальним завданням сучасної педіатрії є вчасна діагностика
вказаних змін та розробка відповідних лікувально-реабілітаційних заходів для
покращення стану здоров’я дітей, які перенесли COVID-19.
Метою даної роботи є удосконалення діагностики та оптимізація
лікувально-реабілітаційних заходів дітям шкільного віку, які перенесли COVID-
19, на основі клініко-інструментальних та біохімічних показників, оцінки
функціональних резервів серцево-судинної системи при фізичному навантаженні
та рівня якості життя в періоді більше 12 тижнів після COVID-19.
Завдання дослідження:
1. Надати клінічну характеристику стану здоров’я та оцінити результати
проби Руф’є у дітей шкільного віку в періоді більше 12 тижнів після
коронавірусної хвороби.
2. Визначити показники максимального споживання кисню та
міокардіальні резерви організму дітей шкільного віку в періоді більше 12 тижнів
після COVID-19 за результатами велоергометричної проби.
3. Дослідити показники якості життя дітей шкільного віку в періоді більше
12 тижнів після COVID-19.
4. Оцінити рівень магнію в сироватці крові у дітей шкільного віку в періоді
більше 12 тижнів після коронавірусної хвороби з урахуванням ступеню тяжкості
COVID-19, стану толерантності до фізичного навантаження.
5. Розробити рекомендації щодо покращення толерантності до фізичного
навантаження і якості життя дітей шкільного віку, які перенесли COVID-19.
У дослідженні взяли участь 155 дітей віком від 6 до 18 років. Серед них 120
дітей, які перенесли COVID-19 (основна група), та 35 практично здорових дітей,
які на COVID-19 не хворіли (група контролю). Розподіл дітей основної групи
відбувався з урахуванням тяжкості перенесеного COVID-19. Діти, які
перехворіли на COVID-19 легкого ступеня, сформували І групу (n=49). ІІ група
включала дітей, які перенесли COVID-19 середнього ступеня тяжкості
(супроводжувався пневмонією, SpO2≥94%) (n=40), ІІІ група – діти, які
перехворіли на COVID-19 з тяжким перебігом (пневмонія з ознаками дихальної
недостатності (ДН), SpO2<94%) (n=31).
Дизайн даного дослідження був схвалений комісією з питань біоетичної
експертизи та етики наукових досліджень при Національному медичному
університеті імені О.О. Богомольця.
Застосовувалися наступні методи дослідження: загальноклінічні (аналіз
даних анамнезу, об’єктивного обстеження, оцінка скарг та виявлення симптомів
пост-COVID-19, проба Руф’є), інструментальні (електрокардіографія (ЕКГ),
велоергометрія (ВЕМ)), анкетування (оцінка ЯЖ за анкетою PedsQL 4.0., оцінка
наслідків перенесеного COVID-19 за допомогою опитувальника «Long-COVID
Paediatric Survey», оцінка рівня втоми за шкалою втоми Чалдер), лабораторні
(загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові та визначення рівня магнію в
сироватці крові), статистичні (статистичні пакети MedStat, EZR).
