Дисертаційна робота присвячена вивченню хромосомного поліморфізму соматичних клітин окремих видів сільськогосподарських тварин родини Bovidae та проведення його порівняльного аналізу з показниками продуктивності і відтворної функції й подальшому використанню в селекційному процесі.
За допомогою порівняльного цитогенетичного аналізу досліджено участь окремих хромосом в абераціях, виявлено видові і породні особливості хромосомної мінливості, встановлений міжклітинний та індивідуальний поліморфізм активних ядерцеорганізуючих районів хромосом, відмічена гомологічність в організації хромосомних наборів у видів тварин, які належать до різних родів і проаналізовані еволюційні зміни в каріотипі родини Bovidae.
Мікроскопуванням досліджено 7259 препаратів метафазних хромосом від 259 тварин. Приготування препаратів, аналіз морфології, класифікацію та облік аберацій хромосом здійснювали за загальноприйнятими методиками.
Встановлено, що із проаналізованих 916 метафазних пластинок у 35 овець романівської породи, частка аберантних клітин складає 15,22%. Цитогенетичний аналіз 792 метафазних пластинок у 33 овець сокільської породи показав, що частка аберантних клітин складає 20,92%. Аналізом 722 метафазних пластинок у 25 овець української гірськокарпатської породи встановили, що частка аберантних клітин складає 19,22%. Встановлені особливості хромосомної мінливості овець залежно від їх продуктивних якостей.
В ході дослідження в окремих тварин романівської породи виявлено специфічну хромосомну перебудову та асоціацію двох акроцентричних хромосом. У овець цієї породи встановлена різниця за окремими показниками хромосомної мінливості залежно від їх репродуктивної здатності. Крім того, встановленні відмінності за числом і активністю ядерцеорганізуючих районів хромосом з переважанням активності їх прояву у групі тварин з окотом 3 і більше ягнят.
Досліджена хромосомна мінливість сірої української та української червоно-рябої молочної порід великої рогатої худоби. В каріотипах окремих корів виявлені транслокації Робертсонівського типу 1/29 та клітини з моносомією за статевими хромосомами. У ДП “ДГ “Христинівське” у тварини з інвентарним номером 6040 набір хромосом становив 2n=59. З використанням G-banding встановили наявність робертсонівської транслокації за участю хромосом 13 та 23 пар.
У дослідженої групи корів української червоно-рябої молочної породи встановлена співвідносність ознак хромосомної нестабільності і відтворної здатності. На основі аналізу мінливості каріотипу і пошуку можливого його зв’язку з молочною продуктивністю дійшли висновку, що найстабільніший каріотип у корів з середньою продуктивністю.
Результати аналізу поліморфізму Ag-забарвлених хромосом свідчать про збільшення числа ядерцеорганізуючих районів у хромосомних наборах корів із зростанням у них надою молока за закінчену лактацію. Встановлена пряма корелятива залежність рівня надою і частоти клітин з поліплоїдним набором хромосом (r=0,94).
На основі проведених досліджень за цитогенетичним профілем розроблений спосіб відбору тварин з кращими продуктивними і репродуктивними ознаками.
У буйволів річкових виявлено найнижчий показник хромосомної нестабільності (14,35%), порівняно з іншими дослідженими видами тварин. У різних статево-вікових групах буйволів частота хромосомних мутацій була майже на одному рівні і становила 13,60 % у самок та 13,39% у самців. В окремих тварин виявлені такі структурні зміни хромосом як “S-подібна” та кільцеві хромосоми. В хромосомному наборі буйвола з інвентарним номером 5206 наявна часткова моносомія через термінальну делецію хромосоми з 2 пари. За допомогою G-banding у дорослої самки з інвентарним номером 5861 виявлено дуплікацію хромосоми з 2 пари і розрив хромосоми у 3 парі. У каріотипі окремих самок буйволів зафіксована наявність двох генетично різних клітинних популяцій отриманих із однієї зиготи, а також наявність клітин з моносомією через відсутність однієї із статевих хромосом. Поліморфізм Ag-забарвлених хромосом буйволів річкових представлений лімітом активних ядерцеорганізуючих районів від 1 до 12 з середнім числом – 2,82%.
Результати аналізу хромосомних наборів з використанням методу G-banding досліджених нами видів тварин родини Bovidae, свідчить про подібну посмугованість їх диференційно забарвлених хромосом. Так, серед відомих консервативних районів відмічені асоціації хромосом між 1/3, 2/8, 5/11 у овець та 1/25, 2/23, 8/19, 5/28, 16/29 у буйволів річкових і, очевидно, розподіл цих районів відбувався при формуванні зазначених видів тварин. В свою чергу виникнення нових асоціацій маркують геноми видів певного таксону і саме ці хромосоми найчастіше беруть участь у абераціях.
Результати досліджень дають підставу зробити висновок, що показники хромосомної мінливості можуть слугувати ефективною оцінкою продуктивних і репродуктивних ознак сільськогосподарських тварин та дають змогу у ранньому віці виявити особин з небажаними цитогенетичними змінами.
