Євсєєва В. В. Оптимізація методів периопераційного знеболення хворих на морбідне ожиріння за принципами прискореної реабілітації. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

Протоколи прискореної реабілітації після операції за останні 20 років були імплементовані практично во всі хірургічні галузі. Винятком не є й баріатрична хірургія. Зниження івазивності та рання активізація пацієнта – сьогодні провідні напрямки баріатричної хірургії, що стало можливим завдяки лапароскопічним методикам. Але, незважаючи на безліч переваг, на думку English W.J. та співавторів (2018), лапароскопічна операція при ожирінні, з огляду на різноманітну супутню патологію, залишається потенційно високоризиковою і вимагає як передових лапароскопічних хірургічних технік, так і відмінного периопераційного анестезіологічного супроводу. Не дивлячись на наявність великої кількості даних щодо різних схем знеболення пацієнтів під час баріатричних втручань, сьогодні ще тривають пошуки оптимальних схем анестезіологічного забезпечення хворих на морбідне ожиріння, особливо в умовах імплементації протоколу прискореної реабілітації. За висновками групи експертів з мультимодальної аналгезії під керівництвом Beverly A. та співавторів (2017), поки не існує такого терміну, як «ідеальний метод аналгезії» або «ідеальна комбінація ліків» для страждаючого на ожиріння пацієнта. Робота King A.B. та співавторів (2018) показала, що баріатричні пацієнти досі отримують велику кількість опіоїдів в периопераційному періоді, страждають від післяопераційної нудоти та блювоти (ПОНБ), парезу кишечника, що негативно впливає на період одужання та подовжує терміни госпіталізації. Таким чином, неоднозначність наявних літературних даних щодо переваг різних способів периопераційного знеболення під час лапароскопічних баріатричних втручань визначило актуальність даного дослідження. Метою дисертаційного дослідження було поліпшити результати анестезіологічного забезпечення хірургічного лікування пацієнтів з морбідним ожирінням шляхом оптимізації методів периопераційного знеболення за принципами прискореної реабілітації. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати анестезіологічні ризики, частоту поширеності супутньої кардіальної та некардіальної патології, особливості анестезіологічного забезпечення та перебігу анестезії у пацієнтів з морбідним ожирінням, яким виконували лапароскопічні баріатричні втручання в умовах спеціалізованого хірургічного центру короткострокового терміну перебування. 2. Вивчити показники центральної гемодинаміки у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапароскопічних баріатричних втручань та на підставі встановлених особливостей патогенезу гемодинамічних порушень розробити алгоритм їх адекватної корекції на тлі карбоксиперитоніуму у положенні пацієнта на операційному столі зворотньому Тренделенбургу. 3. Покращити методики ведення загальної анестезії для адекватного анестезіологічного забезпечення лапароскопічних баріатричних втручань. Удосконалити методику упереджуючої мультимодальної аналгезії при лапароскопічних баріатричних втручаннях, за рахунок зменшення кількості використовуваних наркотичних анальгетиків у пацієнтів з морбідним ожирінням шляхом призначення розширеної премедикації ненаркотичними анальгетиками. 4. Визначити інтенсивність больового синдрому та оптимізувати методи мультимодальної післяопераційної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням після лапароскопічних баріатричних втручань. 5. Розробити алгоритм анестезіологічного периопрераційного менеджменту за принципами прискореної реабілітації баріатричного пацієнта.