Мета роботи на підставі аналізу клініко-анамнестичних, клініко-психопатологічних та клініко-психологічних особливостей осіб із залежністю, які перебувають на програмі замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), визначити психопатогенетичні та структурно-динамічні особливості коморбідної психопатологічної симптоматики (КПС) та розробити принципи та схему їх психотерапії (ПТ).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше встановлено психопатогенетичні характеристики КПС в осіб, які перебувають на програмі ЗПТ, досліджено та проаналізовано психопатогенетичну роль 21 фактору у складі 5 груп, що дозволило сформувати концепцію поліфакторіального генезу КПС; вперше виявлено структурно-динамічні характеристики КПС в осіб, які перебувають на програмі ЗПТ, досліджено спектр прояву різних груп КПС в залежності від рівня їх інтенсивності, виявлено 14 констеляцій симптомів у структурі 7 симптомокомплексів (СмК) КПС, що дозволило сформувати ієрархічну систематику КПС; вперше визначено вплив КПС на психосоціальне функціонування, досліджено особливості психосоціальних наслідків стану залежності та проявів КПС в осіб, які перебувають на програмі ЗПТ, що дозволило встановити дискордантність між інтенсивністю психопатологічних проявів та порушенням психосоціального функціонування; вперше у психотерапевтичному ракурсі опрацьовано психопатогенетичні, клініко-психопатологічні та психосоціальні особливості КПС в осіб, які перебувають на програмі ЗПТ, що дозволило розробити 5 принципів та двох компоненту схему їх ПТ.
Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що сформовано концепцію поліфакторіального генезу КПС в осіб, які перебувають на програмі ЗПТ, що дозволяє визначити роль клініко-анамнестичних факторів у психопатогенезі КПС; на основі структурно-динамічних характеристик КПС в осіб, які перебувають на програмі ЗПТ, описано 14 констеляцій симптомів у структурі 7 СмК та розроблено ієрархічну систематику КПС, що дозволяє інтегрувати їх у загальну систему психічних розладів та розробити стандартизовані підходи до їх терапії; встановлено характер взаємного впливу КПС та порушень психосоціального функціонування в осіб, які перебувають на програмі ЗПТ, що дозволяє оптимізувати цільові ефекти терапії КПС з урахуванням дискордантного характеру змін інтенсивності даних груп феноменів; розроблено принципи та схему ПТ КПС в осіб, які перебувають на програмі ЗПТ, що дозволяє знизити рівень інтенсивності груп КПС псевдоневротичного (соматизація, обсесивно-компульсивні прояви, фобічність) та патоафективного (тривога, депресія) спектрів та знизити рівень стресу за показниками соціальної значущості хвороби (обмеження відчуття сили і енергії, обмеження задоволень, зниження фізичної привабливості, формування відчуття збитковості, обмеження спілкування) в осіб, які перебувають на програмі ЗПТ.
Проведено проспективне дослідження на контингенті 100 осіб з діагнозом «Психічні і поведінкові розлади, викликані вживанням опіоїдів, синдром залежності» які перебувають на програмі ЗПТ, (МКХ-10: F11.22) на базі КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» м. Запоріжжя. Контингент дослідження за гендерною структурою складався з 20 жінок та 80 чоловіків. Середній вік дорівнював 41,2±5,6 років, середній стаж систематичного вживання опіоїдів до включення у програму ЗПТ – 12,8±5,8 років, середній загальний стаж вживання опіоїдів – 16,1±7,4 років, середній строк перебування у програмі ЗПТ на момент початку дослідження – 3,3±2,0 років.
