Доведено, що медико-організаційними чинниками ризику переродження ПРЗШ в ЗНШ є не звертання до лікарів, в першу чергу первинної медичної допомоги (ПМД), з приводу захворювання (6,83; 2,71-17,25), скринінгів (3,76; 1,75-8,09), динамічного спостереження (OR=29,18; 95%CI=11,60-73,40), низька прихильність до медикаментозного лікування та дієти (4,73; 2,15-10,40).
Узагальнені результати попередніх етапів дослідження дали змогу на шостому, заключному, етапі за допомогою методів системного підходу і системного аналізу, бібліосемантичного та моделювання науково обґрунтувати і розробити функціонально-організаційну модель удосконалення профілактики ЗНШ, основними інноваційними елементами якої стали: алгоритм ранньої діагностики і профілактики негативних наслідків ЗНШ на рівні ПМД, пам’ятка для лікаря ПМД щодо моніторингу чинників ризику і предикторів малігнізації передракових захворювань шлунку, виділення групи динамічного спостереження внаслідок підвищеного ризику переродження передракових в онкологічні захворювання шлунку. Ефективність запропонованих нововведень підтверджена позитивними висновками незалежних експертів з числа науковців, що дозволяє рекомендувати її для впровадження у практику закладів охорони здоров’я України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
системно представлені проблемні питання організації профілактики ЗНШ на сучасному етапі соціально-економічного розвитку, трансформації систем громадського здоров’я та охорони здоров’я України; з’ясовані регіональні і загальноукраїнські особливості п’ятнадцятирічної динаміки показників захворюваності, смертності та вчасності виявлення ЗНШ; виявлені екзо- та ендогенні чинники ризику і предиктори малігнізації передракових захворювань шлунку; обґрунтовано та розроблено функціонально-організаційну модель удосконалення профілактики злоякісних новоутворень шлунку, доведено її прогностичну ефективність.
Удосконалено: науково-методичний підхід до розподілу функцій між лікарями первинної та спеціалізованої медичної допомоги у частині ранньої діагностики і профілактики негативних наслідків ЗНШ; методику формування групи підвищеного ризику ЗНШ з числа хворих на передракові захворювання шлунку.
Набув подальшого розвитку інтегральний підхід до організації профілактики ЗНШ на рівні первинної медичної допомоги.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали підставою для: розробки алгоритму ранньої діагностики та профілактики негативних наслідків ЗНШ на рівні ПМД; створення пам’ятки для лікаря ПМД щодо моніторингу чинників ризику і предикторів малігнізації передракових захворювань шлунку; формування комплексу рекомендацій щодо первинної, вторинної і третинної профілактики ЗНШ, який базується на пріоритетній ролі лікарів ПМД, конкордантності їх дій з лікарями спеціалізованої медичної допомоги та координації зусиль інших зацікавлених сторін; рекомендації удосконалення освітніх програм підготовки лікарів на до- та післядипломному рівні. Ключові слова: злоякісні новоутворення, злоякісні новоутворення шлунку, передракові захворювання шлунку, захворюваність, смертність, виживаність, чинники ризику малігнізації, профілактика, рання діагностика, первинна медична допомога, спеціалізована медична допомога, онкологічна допомога, організація охорони здоров’я, громадське здоров’я, система управління. Галузь- Медицина.
