Автором розглянуто підстави криміналізації порушення права на отримання освіти. Зазначено, що під останніми необхідно розуміти узгоджену сукупність найважливіших об’єктивних причин, що дають законодавцю можливість, на основі оцінки індивідуальних рис суспільно небезпечної поведінки, внести в кримінальний закон норми, що забороняють її конкретні форми. Вказано, що підстави криміналізації мають забезпечувати причинність між об’єктивно існуючою формою суспільно небезпечної поведінки та кримінально-правовою забороною, встановленою конкретним положенням закону.
Підсумовано, що суспільна небезпечність порушення права на отримання освіти полягає в ігноруванні правового статусу особи в суспільстві і державі, спотворенні існуючого комплексу прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, котрі визнані міжнародними нормативно-правовими актами та гарантовані Конституцією України. У разі порушення права громадян на отримання освіти винні створюють умови для спричинення шкоди волі, честі та гідності особи, власності тощо, і, як результат, – ставлять під загрозу нормальний розвиток суспільства, оскільки освіта є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства та держави, відповідно до Закону України «Про освіту».
Диференційовано мотиви вчинення злочинів, передбачених ст. 183 Кримінального кодексу України. Доведено, що до таких мотивів необхідно віднести: 1) особистий мотив – може мати місце, коли особа, уповноважена на прийняття до навчального закладу абітурієнтів, зацікавлена в тому, щоб конкретна людина не була допущена до навчання через такі причини як помста, образа, ревнощі тощо; 2) суспільно корисний мотив – може мати місце, коли особа свідомо не допускає до навчання абітурієнта, заздалегідь вважаючи останнього негідним членом суспільства, котрий не заслуговує на отримання освіти через брак певних позитивних (в межах уявлення злочинця) якостей; 3) ситуативний мотив – відмова у прийнятті до навчального закладу абітурієнта через негативну ситуацію, яка виникла раптово (наприклад, раптова неприязнь до незнайомої особи); 4. релігійно-національний мотив – має місце, коли причиною відмови є релігійні або національно-етнічні погляди злочинця; 5) корисливий мотив – має місце, коли вимога оплати за навчання безпосередньо пов’язана із прагненням злочинця отримати матеріальну вигоду; 6) комбінований мотив – має місце, коли підставою для відмови у прийнятті особи до навчального закладу стають декілька мотивів одночасно.
Досліджено міжнародно-правовий і зарубіжний досвід правового регулювання порядку надання освіти та з’ясовано, що процеси входження України до європейського освітнього і наукового простору й ефективне запровадження Болонської системи у навчальних закладах країни неможливі без належної протидії злочинним діянням, що порушують право на отримання освіти, зокрема корупційним та іншим суспільно небезпечним проявам у вітчизняній системі освіти. Водночас єдиних підходів до такої протидії Україна досі не запровадила, а кримінально-правові засоби впливу на суспільно небезпечні прояви, які унеможливлюють належну реалізацію права громадян на отримання освіти, мають локальний характер, відсутні єдині підходи та послідовність в убезпеченні від суспільно небезпечних посягань на гарантоване Конституцією України право на отримання освіти.
