Визначальною складовою публічного управління розвитком приморських
територій в країні є державне управління регіональним розвитком України. Для
усунення національних диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів
в дослідженні виокремлено проблеми саме приморських територій, що
визначаються як депресивні, гальмують вектор розвитку блакитної економіки як
загальноєвропейський тренд.
У роботі дістав подальшого розвитку понятійно-категорійний апарат
науки публічного управління в частині уточнення змісту терміну «соціо-
еколого-економічна система» як форма організації взаємозв'язків в певному
просторі і часі між природними, економічними та соціальними підсистемами,
яка забезпечує їх саморегуляцію, самовідновлення елементів, встановлює межі
адаптаційних можливостей відповідно механізму взаємодії з представниками
органів публічного управління, бізнесу, освітніх закладів та громади
приморських територій.
Дістали подальшого розвитку завдання імплементації зарубіжного досвіду
публічного управління розвитком приморських територій, що передбачає
виховання соціальної складності громади, яка характеризується ціннісною
когнітивною адаптацією. Приморські території, як агрегації виробництв,
освітніх просторів, заповідних зон та прикордонного співробітництва, повинні
виховувати соціальну складність громади. Вона сприяє прояву різноманітних
реакцій на зміни навколишнього середовища, адаптації до більшої кількості
аспектів. Когнітивна складність дає можливість розглядати різні варіанти як
сценарії, адже нівеляція специфіки громади приморської території до
загальнонаціонального рівня може призвести до соціальних флуктуацій,
дисбалансу розвитку соціо-еколого-економічної системи вже в умовах
децентралізації.
Обґрунтування даної тези полягає в оцінці соціо-еколого-економічного
аспекту ефективності суспільних перетворень приморських територій на
прикладі Маріупольської ОТГ. Це дозволило вдосконалити підходи до
побудови сценарію інноваційного розвитку приморських територій в
довгостроковій перспективі за умови використання соціологічних опитувань й
оцінювання ефективності суспільних змін векторним методом. Отриманий в
результаті комплекс векторів публічного управління розвитком приморських
територій використано в Стратегії розвитку міста Маріуполь – 2020.
Доведено, що зміна кута вектору публічного управління розвитком
приморських територій в бік колаборації влади, громади, підприємств та
університетів призведе до зменшення екологічного навантаження та дозволить
управляти соціальними флуктуаціями в суспільстві.
Відповідно до проведеного аналізу показано, що у довгостроковій
перспективі у стратегіях міст, що знаходяться на приморських територіях, слід
передбачати план заходів із забезпечення безпеки людського капіталу та заходи
сприяння підвищенню рівня освіченості громади. Адже розвиток науки та
технологій неодмінно внесе інноваційну складову й дозволить розвинути
високотехнологічні виробництва, що в свою чергу позитивно позначиться на
екологічному аспекті й створить покоління українців, які зможуть вивести
країну на передові позиції серед морських країн Центральної і Східної Європи.
З огляду на потреби приморських територій вдосконалено існуючу
інноваційно-інфраструктурну функцію моделі публічного управління
інноваційним розвитком приморських територій. Саме інноваційно-
інфраструктурна функція має виконувати завдання інституціоналізації
інноваційної діяльності на приморських територіях, а результатом її реалізації є
створення належної інноваційної інфраструктури. Тому запропонований в
моделі публічного управління інноваційним розвитком приморських територій
координаційно-комунікативний центр забезпечить ефективність
комунікативного зв’язку зі всіма зацікавленими стейкхолдерами та органами
місцевого самоврядування, налагодить взаємозв’язок з міністерствами та
відомствами, що здійснюють регулюючу функцію.
З огляду на визнання на міжнародному рівні необхідності інтенсифікації
зусиль щодо впровадження гармонізації стосунків з міжнародною спільнотою
та імплементації світового досвіду щодо забезпечення публічного управління
розвитком приморських територій, створений центр дозволить проводити
оцінку ефективність інноваційного розвитку відповідної території шляхом
узагальнення оцінок за всіма критеріями, що використовуються при аналізі
відповідних явищ та процесів. Запропонований підхід функціонування моделі
відрізняється від нині існуючих підходів, побудованих на оцінюванні
конкурентоспроможності приморської території з точки зору її економічної
корисності, тим, що він дозволяє оцінити вплив публічного управління на соціо-
еколого-економічні аспекти.
