Боровицький О. А. Конституційно-правові засади діяльності Вищої ради правосуддя

Дисертацію присвячено дослідженню конституційно-правових засад діяльності Вищої ради правосуддя (далі – ВРП). В роботі на підставі визначення співвідношення між «суддівським врядуванням» та «суддівським самоврядуванням» вперше запропоновано авторське розуміння «суддівського врядування», удосконалено визначення конституційно-правових засад організації та конституційно-правових гарантій діяльності ВРП, положення про аксіологічні принципи організації діяльності ВРП. Набули подальшого розвитку наукові погляди щодо характеристики конституційно-правової природи ВРП як органу державної влади та суддівського врядування, яка характеризується такими ознаками, як колегіальність, незалежність, непідконтрольність і непідзвітність іншим органам державної влади; незалежність її членів, які не підзвітні й не підконтрольні суб’єктам їх призначення; виконання функцій державного управління у сфері формування суддівського корпусу, участі в адмініструванні судів, дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів, що належить до публічних завдань держави. Удосконалено розуміння дискреційних повноважень як оціночного поняття та доведено, що питання віднесення тих чи інших повноважень до дискреційних необхідно розглядати в контексті кожного окремого випадку реалізації повноважень державного органу, вперше виділені передумови, що обумовлюють дискреційний характер повноважень ВРП при формуванні суддівського корпусу, притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності, вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя; обґрунтовано, що за критерієм суб'єкта дискреція в діяльності ВРП може бути як колективною, так і індивідуальною (вирішальним є особисте переконання кожного члена ВРП, яке в підсумку визначає характер їх голосування), але внаслідок правової природи останньої як колегіального органу індивідуальний розсуд є похідним і лише субсидіарним. Удосконалено положення про заходи, що вживає ВРП, щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя загального та індивідуального характеру.