У дисертаційній роботі розв’язана актуальна науково-прикладна задача автоматизації оцінювання початкових етапів життєвого циклу програмного забезпечення шляхом розроблення агентно-орієнтованої інформаційної технології (АОІТ) на основі онтологічного підходу, яка забезпечує: автоматизацію трудомісткого, рутинного та схильного до помилок завдання розбору специфікацій вимог та майже миттєве його виконання.
У роботі виконано аналіз відомих підходів, методів, інформаційних технологій, інструментів для аналізу вимог до програмного забезпечення та оцінки достатності інформації у специфікації вимог та інтелектуальних агентів на основі онтологічного підходу, показав, що вони не розв’язують проблему оцінювання ранніх етапів життєвого циклу ПЗ. Крім цього, всі вони належать до різних методологічних підходів і не інтегруються між собою, тобто наразі відсутні інтелектуальні інформаційно-аналітичні технології для оцінювання ранніх етапів життєвого циклу ПЗ, що є однією з причин проблем у галузі інженерії ПЗ.
У дисертаційній роботі запропоновані базові (універсальні) онтологічні моделі нефункційних характеристик-складових якості ПЗ, а також онтологічні моделі нефункційних характеристик-складових якості конкретного ПЗ, які ґрунтуються на врахуванні вимог стандартів ISO 25010:2011 та ISO 25023:2016 і забезпечують підґрунтя для вибору достатнього обсягу інформації для оцінювання нефункційних характеристик ПЗ. Також розроблено модель діяльності інтелектуального агента на основі онтологічного підходу для оцінювання специфікацій вимог до ПЗ, яка ґрунтується на порівняльному аналізі онтологій та є теоретичним підґрунтям для розроблення методів діяльності інтелектуального агента на основі онтологічного підходу.
В роботі вперше розроблено метод діяльності інтелектуального агента на основі онтологічного підходу для оцінювання початкових етапів життєвого циклу програмного забезпечення, який працює на основі розробленої моделі та здійснює оцінювання достатності інформації у специфікації вимог для визначення всіх нефункційних характеристик-складових якості ПЗ, забезпечує висновок про достатність або недостатність інформації у специфікації, надає числові оцінки рівня достатності інформації для визначення кожної нефункційної характеристики ПЗ та для визначення всіх нефункційних характеристик-складових якості ПЗ разом, формує список атрибутів, якими варто доповнити специфікацію вимог для підвищення рівня достатності її інформації, тобто в комплексі дозволяє частково усунути людину з процесів опрацювання інформації та здобуття знань.
Реалізовано інтелектуальні агенти на основі онтологічного підходу для оцінювання ранніх етапів життєвого циклу ПЗ, які здійснюють оцінювання достатності інформації у специфікації вимог для визначення всіх нефункційних характеристик-складових якості ПЗ, а також для розрахунку метрик якості та складності ПЗ. Реалізовані інтелектуальні агенти забезпечують висновок про достатність або недостатність інформації у специфікації. Крім цього, вони надають числові оцінки рівня достатності інформації для визначення кожної нефункційної характеристики ПЗ та/або метрики та для визначення всіх нефункційних характеристик-складових якості ПЗ та/або метрик разом. Агентами також формується список атрибутів та показників, якими варто доповнити специфікацію вимог для підвищення рівня достатності її інформації, та візуалізація прогалин у знаннях про всі нефункційні характеристики-складові якості ПЗ та метрики якості і складності ПЗ. Отже, реалізовані інтелектуальні агенти забезпечують автоматизацію аналізу специфікацій вимог до ПЗ на предмет достатності їх інформації. Таким чином, представлені агенти дозволяють частково усунути людину з процесів опрацювання інформації та здобуття знань.
У дисертації удосконалено метод діяльності інтелектуального агента для автоматизованого семантичного аналізу (парсингу) специфікацій вимог до програмного забезпечення, який, на відміну від відомих, грунтується на врахуванні вимог стандарту ISO 25010 і на обраній номенклатурі метрик виконує парсинг специфікації, визначає кількість та відсоток відсутніх атрибутів, відображає, яких атрибутів не вистачає для тієї чи іншої підхарактеристики нефункційної характеристики, а також формує реальну онтологію для нефункційних характеристик, яка може бути використана інтелектуальним агентом на основі онтологічного підходу для оцінювання початкових етапів життєвого циклу програмного забезпечення.
У дисертаційній роботі набула подальшого розвитку агентно-орієнтована інформаційна технологія оцінювання початкових етапів життєвого циклу програмного забезпечення на основі онтологічного підходув частині автоматизації оцінювання початкових етапів життєвого циклу програмного забезпечення, яка, на відміну від відомих, виконує оцінювання та забезпечує підвищення рівня достатності інформації вимог для визначення кожної нефункційної характеристики окремо та всіх нефункційних характеристик разом.
