Оленич Л. В. Особливості перебігу гіпертонічної хвороби за умов гіпотиреозу та ожиріння.

Дисертація присвячена теоретичному узагальненню і новому вирішенню актуального завдання внутрішньої медицини – підвищення ефективності діагностики гіпертонічної хвороби (ГХ), поєднаної з гіпотиреозом та ожирінням, на підставі вивчення клінічних особливостей перебігу, ліпідного метаболізму та рівня лептину, активності синдромів запалення, ендогенної інтоксикації та адаптації, тривожності та депресії.. Було здійснено обстеження 130 пацієнтів основної групи з ГХ, гіпотиреозом та ожирінням та 99 пацієнтів груп контролю: 43 пацієнти з ГХ, ожирінням та збереженою функцією щитоподібної залози, 36 пацієнтів з гіпотиреозом та ожирінням без ГХ, 20 пацієнтів з ГХ, гіпотиреозом та нормальною масою тіла та 20 практично здорових осіб відповідного вікового та гендерного складу. Отримані нові дані про особливості взаємного обтяження за умов поєднання ГХ з гіпотиреозом та ожирінням, коли погіршення контролю артеріального тиску супроводжувалось дилятацією лівого шлуночка з діастолічною дисфункцією; поглиблення гіпофункції щитоподібної залози – зростанням ступеня гіпертензії, подовженням електричної систоли, схильністю до тромбозу, нирковою дисфункцією; збільшення маси тіла та порушення ліпідного метаболізму – сповільненням атріовентрикулярної провідності, поглибленням гіпотиреозу і пригніченням конверсії тироксину у трийодтиронін та недостатнім контролем гіпотиреозу левотироксином. Розширені наукові погляди на вираженість активності синдромів запалення, ендогенної інтоксикації та адаптації за умов поєднаного перебігу ГХ з гіпотиреозом та ожирінням. Показано, що погіршення процесів адаптації чітко асоціювалися із прогресуванням артеріальної гіпертензії та ожиріння. Вперше встановлено, що при потрійній коморбідності дисфункція вегетативної нервової системи асоціювалася з розвитком депресивного синдрому, поглиблення якого супроводжувалося вищими значеннями артеріального тиску та гіршою контрольованістю гіпотиреозу.