Павловський Я. І. Вікові властивості гідроген сульфідної модуляції резистентності слизової оболонки шлунку

У дисертаційній роботі представлене нове вирішення актуального наукового завдання про визначення ролі гідроген сульфідної модуляції в механізмах резистентності та адаптаційно-компенсаторних реакцій СОШ у віковому аспекті за умов індукції пошкоджень бар’єрної функції шлунку модифікацією синтезу ейкозаноїдів, харчуванням з надмірним вмістом фруктози, під час поєднання їхнього впливу з індукцією стресу та при введенні сполук, що збільшують ендогенний вміст сірководню (NaHS і Н2S-аспірину). Було проведено експериментальні серійні дослідження на 173 білих щурах самцях 2-х вікових категорій (12-14 тиж. та 48-56 тиж.), кожна з яких була розділена на групи контролю, групи, які перебували на дієті з високим вмістом фруктози, яким індукували аспіринову гастропатію, яким проводили Н2S-модуляцію, з та без гострого стресу. У дослідженні моделі вікової гастропатії з’ясовано вікові відмінності проявів адаптаційно-компенсаторних реакцій СОШ, за умов індукції гострого стресу і модифікації активності циклооксигенази. Виявлено, що гідроген сульфідна модуляція з використанням H2S-спорідненого аспірину нівелювала цитолітичний вплив класичного аспірину на СОШ. Застосування NaHS та Н2S-аспірину, у якості гідроген сульфідної модуляції за умов тривалого 28-денного споживання надмірної кількості фруктози, зменшує гістологічний індекс ураження СОШ як у дорослих щурів, так і у старих щурів, у порівнянні до тварин, що отримували плацебо. Вплив Н2S-аспірину спричинив зниження активності СBS та CSE у старих щурів у порівнянні до тварин, що отримували плацебо, і характеризувалось виразним збереженням цілісності СОШ. Застосування донорів сірководню супроводжувалось зменшенням ознак пошкодження СОШ на фоні дієти з високим вмістом фруктози, пов’язані зі зниженням вмісту MDA, і зменшенням активності TST, порівняно до тварин, що отримували плацебо. Доведені вікові відмінності у змінах показників окислювального індексу, який збільшувався під час старіння, тривалої постпрандіальної гіперглікемії та зменшувався в умовах гідроген сульфідної модуляції, після введення NaHS і Н2S-аспірину.