Дисертаційна робота присвячена дослідженню ранніх дисфункційних схем як чинника трудоголізму вчителів. Запропоновано розуміння трудоголізму як адиктивної поведінки та захисної копінг стратегії особистості; описано прояви трудоголізму у професійній діяльності вчителів; визначено предиктори трудоголізму та встановлено його зв’язок із ранніми дисфункційними схемами зі сфер прив'язаності, обмеженої автономії, порушення особистісних меж, надмірної пильності й інгібіції, спрямованості на інших; встановлено психолінгвістичні маркери прояву різних модальностей трудоголізму у вчителів.
Робота містить вступ, три розділи, список використаних джерел, висновки і додатки. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження трудоголізму у вчителів» висвітлено результати теоретико-методологічного аналізу трудоголізму як адикції у сучасній психології, а також описано етапи розвитку трудоголізму у вчителів відповідно до професійних криз, професійних деформацій, динаміки емоційного вигорання та особистісних властивостей. Установлено зв’язок трудоголізму з кризами професійного розвитку, емоційним вигоранням, перфекціонізмом, ранніми дисфункційними схемами та трудоголізмом. У розділі визначено та детально проаналізовано когнітивні викривлення трудоголіків, які зіставлені з ранніми особистісними дисфункційними схемами Дж. Янга.
У другому розділі «Емпіричне вивчення ранніх дисфункційних схем як чинника трудоголізму вчителів» розроблено методологію дослідження ранніх дисфункційних схем як чинника трудоголізму вчителів; здійснено психологічну валідизацію й культурну адаптацію опитувальника «Шкала трудоголізму» (The Workaholism Facet-Based Scale); визначено рівні прояву когнітивної, емоційної й інструментальної модальностей трудоголізму; встановлено прояви ранніх дисфункційних схем у вчителів із низьким та високим рівнями трудоголізму.
Трудоголізм вивчається з позиції багатовимірної моделі Д. Стейна, вимірами якої слугують 18 ранніх дисфункційних схем, які формуються в дитинстві та супроводжуються когнітивними, емоційними та поведінковими викривленнями. Методологія дослідження представлена багатовимірною моделлю, яка ґрунтується на принципі континууму, принципі «тут і тепер», інтерактивному, емпіричному, поведінковому та когнітивному принципах.
У третьому розділі «Моделювання модерації та медіації ранніх дисфунційних схем і трудоголізму у контексті психологічного благополуччя вчителів» висвітлено результати емпіричного дослідження опосередкованого (медіативого) зв'язку між ранніми дисфункційними схемами та когнітивною, інструментальною та емоційною модальностями трудоголізму вчителів, а також опосередкованого (модеративного) зв’язку між інтеракцією трудоголізму й ранніх дисфункційних схем та психологічним благополуччям учителів. Установлено, що переважна більшість ранніх дисфункційних схем, які мають значущі кореляційні зв’язки із трудоголізмом, пов’язана зі сферою спрямованості на інших, що часто супроводжується пошуком високих стандартів. Так, учителі вважають, що вони мають бути найкращими, друге місце для них є неприйнятним, вони мусять ефективно виконувати свої обов’язки, аби уникнути покарання та публічного приниження. Водночас, знайомство зі статусними людьми також є показником високих стандартів та досягнень. Найбільш виражений кореляційний зв’язок установлено між показниками трудоголізму та схемою пошуку надвисоких стандартів у діяльності (r=0, 394; p<0,01); трудоголізму та схеми пошуку визнання (r=0,305; p<0,01).
