Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей функціонування афективної сфери дорослої особистості, обумовленого специфікою її несприятливого дитячого досвіду.
В даній роботі здійснено об’ємний теоретичний аналіз зарубіжних джерел, які демонструють значущість дитячого досвіду в житті дорослої людини, розкрито сутність несприятливого та сприятливого дитячого досвіду, як чинника психічного та фізичного здоров’я в майбутньому. Пояснено відмінності між закономірними кризами на етапах дорослішання і хронічним стресом, який пов’язаний з насильством, нехтуванням, дисфункціональністю та деструктивністю оточуючого середовища. Доведено їх руйнівний вплив, який здатен деформувати особливості функціонування мозкових структур і запустити незворотні процеси, що тривають десятиліттями. Зроблено історичний огляд ставлення до періоду дитинства в філософських течіях і психотерапевтичних підходах з метою висвітлення еволюції даного явища, та розуміння культурного впливу на нього на сучасному етапі. Подано новітні емпіричні надбання в галузі медицини та психології з даної проблематики. Розкрито сутність афективної сфери особистості. Розроблено модель взаємодії дитячого досвіду та афективної сфери дорослого. Висунуті припущення, згідно яких несприятливий дитячий досвід здатний спричинити негативні наслідки в побудові ефективної комунікації в майбутньому; що розвиток емпатії, розуміння власного настрою, емоцій, самоконтролю можуть бути пошкоджені раннім несприятливим досвідом; що часті спостереження за неприйнятною та агресивною поведінкою матимуть відображення на агресивності та тривожності в дорослому віці; проживання у дисфункціональній родині матиме негативний відбиток на соціалізації та здатності побудувати здорові стосунки з іншими; якщо дорослішання відбувалось в деструктивному оточенні, де дитина співмешкала з алко-чи наркозалежними батьками, якщо вона була регулярним свідком сварок, фізичного насильства, якщо дитина мала досвід частих фізичних покарань, коли замість пояснення причин та наслідків провини стикалась з ігноруванням вдома, а в школі з булінгом – все це виступатиме чинниками організації афективної сфери дорослої особистості. Таким чином, дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей прояву дитячого досвіду, а саме несприятливого, який мав місце до виповнення повноліття і, відповідно, його впливу на особливості функціонування афективної сфери дорослого.
