Мамедова С. Ш. Сучасні підходи до прогнозування результатів родового акту з метою зниження частоти оперативного розродження

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U100224

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

01-02-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 64.609.012

Харківська медична академія післядипломної освіти

Анотація

Мета дослідження полягала в оптимізації визначення показань до абдомінального розродження через визначення чинників ризику та прогнозування на підставі клініко-анамнестичних показників і концентрації лактату в крові та амніотичній рідині роділлі. Дослідження виконано на клінічних базах кафедри перинатології, акушерства й гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти. Здійснено ретроспективний клініко-статистичний аналіз історій вагітності та пологів (414 породіль) та проспективне клініко-лабораторне дослідження (136 породіль). Критеріями включення до дослідження були: одноплідна доношена вагітність (термін вагітності від 37 тиж. та більше); головне передлежання плода; відсутність рубця на матці (кесаревого розтину та/або інших операцій на матці). Не включали до дослідження жінок з вагітністю, що відбулася внаслідок допоміжних репродуктивних технологій. Розподіл жінок, які увійшли до дослідження, здійснювали відповідно до завдання: І (основна) група — 129 жінок, які народжували шляхом кесаревого розтину (КР), зокрема Іа підгрупа — 65 жінок, у яких пологи були ускладнені слабкістю пологової діяльності (СПД); Іб підгрупа — жінки, що народжували шляхом КР, за іншими показаннями; ІІ група (порівняння) — 421 жінка, що народжували природнім шляхом, зокрема ІІа підгрупа — 52 жінки, що народжували природним шляхом, у яких пологи були ускладнені СПД; ІІб підгрупа — 349 жінки, що народжували природним шляхом, при відсутності СПД. У всіх породіль у разі надходження до стаціонару здійснювали загальноприйняті лабораторні (клінічні та біохімічні) дослідження відповідно до схеми обов’язкових досліджень. Додатково вивчали концентрацію молочної кислоти (лактату) в амніотичній рідині та в плазмі венозної крові в 50 жінок зі СПД (зокрема, в 17 випадків вагінальних пологів та в 33 — у разі КР), та в 86 жінок без СПД (зокрема, 69 жінок із вагінальними пологами та в 17 жінок, які народжували шляхом КР). Дослідження здійснено фотометричним методом із використанням набору реагентів Liquick Cor-LACTATE (виробництво Cormay, Польща). Окремо була проаналізована структура пологів у 2071 породіллі, зокрема, 726 (35,1 %) — шляхом КР. У загальній структурі пологів переважали жінки з доношеною одноплідною вагітністю, головним передлежанням плоду, спонтанною пологовою діяльністю першими (1-а група) або повторними (3-я група) пологами (у сумі 57,1 %). В 1-й групі у 12,5 %, у 3-й групі у 2,6 % жінок пологи відбулися шляхом КР переважно через екстрені показання. Жінки 2 групи складали 18,5 % (перші пологи з доношеною одноплідною вагітністю та головним передлежанням плода із запланованою індукцією пологів — 2а група) або плановим КР — 2б група) (програмовані пологи). У жінок 2а групі КР провели у 20,8 % випадків, що найчастіше пояснюється невдалою індукцією пологів.

Файли

Схожі дисертації