Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) посідає лідируючу позицію серед онкогематологічних та онкологічних захворювань дитячого віку. Сучасні методи терапії гострих лейкемій сприяли до збільшення тривалості життя та подовження безрецидивних періодів хвороби, але проблема, в цілому, далека від остаточного вирішення. ГЛЛ асоціюється з виникненням великої кількості ускладнень на тлі самого захворювання та терапії. Аналіз клініко-анамнестичних даних показав, що факторами ризику розвитку гострої лейкемії можуть виступати інфікованість вірусами сімейства Герпес. Результати аналізу причин розвитку ускладнень та настання летального результату демонструють, що інфекційні ускладнення займають основне місце серед ускладнень та причин смертності при гострій лімфобластній лейкемії у дітей. Переважним етіологічним чинником інфекційних процесів дітей, хворих на ГЛЛ, виступають умовно-патогенні види мікроорганізмів.У ході дослідження було розроблено діагностично-прогностичну «Педіатричну шкалу тяжкості гематологічних хворих», яка повністю відображає клінічній стан хворого та здатна прогнозувати несприятливий перебіг лейкемії. Статистично встановлено, що збільшення оцінки стану тяжкості хворого при маніфестації лейкемії вище, ніж 9 балів, передбачає настання летального результату. Оцінка стану хворого вище ніж 11 балів під час індукційної терапії передбачає настання летального результату. Вміст молекул середньої маси (МСМ) у сироватці крові достовірно збільшувався у дітей, хворих на ГГЛ, що може свідчити про наявність синдрому ендогенної інтоксикації. Результати дослідження підтвердили те, що ендотеліальна дисфукнція супроводжує перебіг всіх етапів ГЛЛ (маніфестація, терапія та ремісія). Загальний рівень метаболітів оксиду азоту, вміст нітратів (NO₃) та показник вазодилятації плечової артерії зменшуються, тоді, як вміст нітритів (NO₂) та товщина показника КІМ ЗСА (загальна сонна артерія) збільшуються на тлі ГЛЛ. Наявність корелятивних зв’язків метаболітів оксиду азоту з клінічними, біохімічними й імунологічними показниками дає змогу використовувати маркери ендотеліальної дисфункцій як ознаки прогресування та несприятливого перебігу ГЛЛ у дітей. Сумарний рівень NO₂+NO₃ при рівні, нижчому, ніж 32,99 мкмоль/л, передбачає настання летального результату. Вміст NO₂ нижче, ніж 12,31 мкмоль/л, передбачає настання летального результату. Збільшення концентрації NO2 в сироватці крові вище ніж 19,68 мкмоль/л прогнозує розвиток токсичного гепатиту. Збереження ознак ендотеліальної дисфункції у хворих на стадії ремісії лейкемії є ризиком розвитку захворювань серцево-судинної системи та зумовлює необхідність диспансерного нагляду за цими хворими в катамнезі. Гостра лімфобластна лейкемія у дітей проявляється депресією гуморальної та клітинної ланок імунітету. Статистично доведені достовірні відхилення Z-оцінок вмісту CD3, CD4, CD8, CD16, В-лімфоцитів та імуноглобулінів, збільшення кількості ЦІК при маніфестації захворювання та в подальшому. Встановлено, що розвиток токсичного гепатиту сприяє супресії клітинної та фагоцитарної ланок імунітету у дітей, хворих на ГЛЛ. Також виявлено зв’язок між виникненням інфекційних ускладнень ШКТ та рівнем мієлопероксидази та ЦІК. Проведене дослідження демонструє окремий внесок БТШ 70 у розвиток онкогематологічних захворювань. Зафіксовано достовірне підвищення вмісту БТШ 70 в сироватці крові дітей, хворих на ГЛЛ. З’ясовано, що індукційна терапія призводить до зниження рівня БТШ 70 у сироватці крові дітей, хворих на ГЛЛ. Однак, при цьому вони не нормалізуються та залишаються значно вищими за показники групи контролю. Кореляційний аналіз продемонстрував вірогідну взаємодію БТШ 70 з ступенем активності онкологічного процесу та супресією імунної системи. Виявлено тенденцію щодо збільшення вмісту БТШ 70 серед хворих, які мали летальний результат. Таким чином, були доповненні наукові данні про значний внесок БТШ 70 в розвиток ГЛЛ. Статистичний аналіз пошуку можливих показників прогнозу та розвитку інфекційних ускладнень ГЛЛ у дітей дозволяє виділити показники вмісту нейтрофілів, метаболітів оксиду азоту та загальної кількості балів за шкалою «Педіатрична шкала оцінки тяжкості гематологічних хворих», як прогностично-значущі. Орієнтування на ці показники та вірогідна корекція їх може зменшити питому вагу інфекційних ускладнень ГЛЛ у дітей.
