Геморагічний васкуліт ( ГВ) або пурпура Шенлейна –Геноха ( IgA-васкуліт) посідає провідне місце серед системних васкулітів. Аналіз наукових даних про захворювання дітей на ГВ як за кордоном, так і в Україні показує, що на зараз ця патологія набула широкого поширення. Останні дослідження свідчать, що показник захворюваності на ГВ близько 20-25 на 10000 населення дітей до 14 років. Клінічна картина ГВ характеризується ураженням шкіри, суглобів, шлунково-кишкового тракту та нирок. Довгостроковий прогноз перебігу захворювання залежить від залучення нирок . Поряд із частотою і «омолодженням» ГВ за останні роки виявляється тенденція до збільшення питомої ваги тяжких його форм (блискавичних, абдомінальних) та прогресуванням ускладнень з формуванням хронічної патології органів та систем . Нирковий синдром спостерігається у 20-50 % хворих на ГВ та веде до ускладнень. Перехід у хронічну ниркову недостатність спостерігається у 25-30% пацієнтів, які мали нефрит внаслідок перенесеного ГВ, що призводить до можливого проведення діалізного лікування пацієнтів та їх інвалідизації [3]. У зв’язку з цим впродовж останнього десятиріччя продовжуються пошуки прогностичних маркерів прогресування ГВ, зокрема досліджували сечові імуноглобуліни А, G, M, інтерлейкін-10, імуноглобулін-комплекси A та G, p-крезол сульфат, інтерлейкін - 6 , сироватковий амілоїд A , роль оксиду азоту (NO) , цитокінів, фактору некрозу пухлин α (ФНП α).
На сучасний час вже доведене імунокомплексне походження захворювання, при якому в мікросудинах розвивається «асептичне запалення» з деструкцією стінок, тромбуванням та появою пурпури різноманітної локалізації внаслідок ушкоджуючої дії циркулюючих низькомолекулярних імунних комплексів (ІК) та активованих компонентів системи комплементу . Окреслена значимість імунних механізмів та цитокінового каскаду в ініціюванні механізмів розвитку та прогресування геморагічного васкуліту.
За мету дослідження ставили підвищення ефективності діагностування та прогнозу прогресування геморагічного васкуліту на підставі вивчення механізмів взаємозв'язку компонентів системи комплементу (фракцій С3 та С4, мембранатакуючого комплексу (МАК)) й маркерів запалення (ФНП, інтерлейкіну -8) зі змінами гомеостазу в сироватці крові.
Набули подальшого розвитку питання прогресування ГВ залежно від ступеню та форми захворювання. На підставі сучасних статистичних методів дослідження встановлено параметри інтерлейкіну-8, фактору некрозу пухлини - альфа, при яких є високий ризик розвитку ниркового синдрому.
Одержані дані сприяють уточненню уявлень про роль системи комплементу в механізмах формування та ускладнень ГВ, розвитку ниркового синдрому у дітей. Доведено, що показники системи комплементу та прозапальні цитокіни змінювалися незалежно від статі та віку дитини, але значно змінювалися при різних формах та фазах ГВ. Розширено уявлення щодо показників несприятливого перебігу та розвитку ниркових ускладнень ГВ у дітей, які можуть стати підставою для напрацювання більш результативних методів патогенетичної корегуючої терапії при цьому захворюванні та своєчасне попередження ускладнень захворювання.
Отримані нові класифікаційні критерії ступеня активності ГВ у дітей за рівнями МАК та інтерлейкіну-8.
За допомогою моніторингу показників прозапальних цитокінів, визначення показників компонентів системи комплементу обґрунтовано доцільність ранньої діагностики формування ниркового синдрому у дітей із геморагічним васкулітом. Визначення рівнів С3, С4, МАК та IL-8, ФНП в плазмі крові дозволяє лікарю підвищити якість і точність прогнозу перебігу ГВ і попередити можливість формування ускладнень захворювання.
Обґрунтовано та запропоновано методи раннього прогнозування розвитку ниркового синдрому у дітей з геморагічним васкулітом. При встановленні у сироватці крові на початку клінічних проявів С3 < 1,17 г/л та С4 < 0,38 г/л , МАК > 980,7 мОд/мл , IL – 8 > 17,8 пг/мл та ФНП > 7,67 пг/мл прогнозують можливість формування ниркового синдрому у дітей з ГВ.
