У дослідженні представлено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове розв’язання проблеми підготовленості майбутніх магістрів музичного мистецтва до застосування художньо-світоглядного потенціалу фортепіанної музики з метою формування художньо-естетичного світосприйняття особистості.
Визначено сутність художньо-естетичного світосприйняття, що є процесом і результатом сприйняття творів мистецтва крізь призму відображення в них філософського осмислення буття та взаємовідносин людини, природи, суспільства специфічними засобами, художніми образами, символами, відповідними певним естетичним принципам епохи та стилю. Розкрито сутність поняття «художньо-естетичне світосприйняття особистості» як її здатності до цілісного художньо-образного, естетико-поетичного відчування гармонії, краси довкілля та людських відносин, зображених у творах мистецтва, що переноситься нею на ціннісно-смислове сприйняття дійсності та власну художньо-творчу діяльність.
Доведено, що підготовленість майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування художньо-естетичного світосприйняття особистості складається зі світоглядного, перцептивного, інтерпретаційного та інноваційного компонентів.
Обґрунтовано методологію методики підготовки майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування художньо-естетичного світосприйняття особистості. Відповідно до обраних наукових підходів (гносеологічного, полікультурного, герменевтичного та інноваційного) розроблено методичні принципи: співвіднесення гносеологічного та аксіологічного аспектів пізнавального процесу; застосування художньо-світоглядного потенціалу полівекторності (етнічної, культурологічної, стилістичної, субкультурної) музичного репертуару; семіологічного супроводу освітнього процесу; агоністики як педагогічного ресурсу організації творчої діяльності з художньо-світоглядним контентом. Основу методики склали педагогічні умови: стимулювання осмисленого ставлення майбутніх магістрів музичного мистецтва до світоглядного, художньо-естетичного контенту фортепіанних творів; цілеспрямоване дескриптування художньо-світоглядного контексту образів фортепіанних творів; актуалізація художньо-концептуальної експлікації в процесі творчо-виконавської інтерпретації фортепіанних творів майбутніми магістрами музичного мистецтва; залучення майбутніх магістрів музичного мистецтва до організації та участі в полікультурно-інтерактивних формах музично-освітнього процесу. Представлено групи методів, що реалізують розроблені педагогічні умови: евристично-творчі; змістово-диспозиційні; інтерпретаційно-семантичні; організаційно-проєктувальні.
Утілення та експериментальна перевірка авторської методики підготовки майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування художньо-естетичного світосприйняття особистості засобами фортепіанної музики здійснювалася впродовж чотирьох етапів формувального експерименту, а саме: світоглядно-орієнтаційного, художньо-комунікативного, творчо-інтерпретаційного та проєктно-евентивного етапів. Поетапно запроваджувалися розроблені педагогічні умови, групи методів, здійснювалися порівняльні розрахунки.
