Дисертацію присвячено системному та ґрунтовному дослідженню теоретичних та практичних основ правового забезпечення при масовому вивільненні працівників в Україні, а також актуальних проблем такого забезпечення та пошуку шляхів їх вирішення. У науковій роботі здійснено правову характеристику юридичної сутності процесу «вивільнення працівників» в Україні, охарактеризовано сучасний стан такого забезпечення, представлено визначення поняття та елементи механізму правового забезпечення прав працівників при масовому вивільненні.
Визначено авторське значення терміну «вивільнення працівників», як окремої юридичної категорії в системі трудового права в Україні, що являє собою об’єктивне явище, що виникло на підставі економічних, організаційних, структурних, технологічних процесів та полягає у сукупності соціально-виробничих та правових заходів, пов'язаних із розірванням трудових відносин з працівниками та реалізується в рамках системи управління персоналом шляхом зменшення певної кількості працівників з метою підвищення ефективності, продуктивності та конкурентоспроможності суб'єкта господарювання, з наступним перерозподілом робочої сили у суспільному господарстві.
Встановлено, що суттєвими характеристиками та ознаками вивільнення, які відрізняють його від суміжних понять є: 1) це одна зі складових підсистеми регулювання чисельності та структури персоналу; 2) цілеспрямовано використовується організацією для вирішення певних завдань та проблем, і її необхідність безпосередньо не викликана невідповідністю працівників
займаним посадам, їх низькою продуктивністю; - відбувається з ініціативи роботодавця; 3) є сукупністю певних соціально-виробничих відносин; 4) є об’єктивним процесом, що не залежить від волі працівника; 5) є соцiально-економiчним явищем, бо стосується як економiчного, так i соцiального аспектiв; 6) викликане науково-технiчним прогресом, що мiстить у собi й інтенсифікацію працi, й економiю робочого часу, й пiдвищення ефективностi працi; 7) тягне за собою перерозподiл обовязків, який може змiнити вимоги до професії (спецiальностi).
Представлено авторське визначення поняття «масове вивільнення працівників», яке означає вивільнення працівників виключно з ініціативи роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці (ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання) підприємства, установи, організації, що супроводжується скороченням за певний календарний період чисельності працівників у визначеній законодавцем кількості та відбувається з дотриманням законодавчо встановленої процедури.
