Останніми десятиліттями відмічається стрімке зростання алергічних захворювань (АЗ) як у розвинутих країнах світу, так і у тих, що розвиваються, рівень поширеності якої сягнув масштабів «пандемії». Складна епідеміологічна ситуація у світі щодо значної поширеності алергічних захворювань загалом та серед дитячого населення, зокрема, вимагає постійного моніторингу для розуміння сучасних тенденцій. Зважаючи на відсутність сучасних даних щодо рівня поширеності алергічних хвороб у дітей України, зокрема Київського регіону, дослідження епідеміологічного спрямування є актуальним. Епідеміологічні дослідження дозволяють вивчити формування захворювання шляхом визначення рівня поширеності, аналізу розподілу по території залежно від віку і часу. Це дає можливість оцінити еволюцію алергічних хвороб, виявити фактори, що сприяють прогресуванню патологічного процесу та інвалідизації хворих та, відповідно, термінової розробки ефективної стратегії і тактики реагування, удосконалення медичної служби, надання вчасної лікувально-профілактичної допомоги населенню.
Метою дослідження стало удосконалення ранньої діагностики і прогнозу розвитку АЗ шляхом визначення їх поширеності, клінічних особливостей сучасного перебігу та вікової еволюції у дітей Київського регіону.
Дослідження виконано у два етапи: на першому етапі проведене анкетування дітей у дошкільних і шкільних навчальних закладах Київського регіону з використанням анкети міжнародної програми ISAAC з розширенням вікових категорій дітей (окрім передбачених методологією ISAAC двох категорій (6-7 і 13-14-річних дітей) додані групи дітей до 5 років і підлітків 15-17 років) та нозологічних форм (харчова гіперчутливість (ХГ), інсектна алергія (ІА), гостра кропив’янка/ангіонабряк (ГК/АН). На другому етапі діти, відібрані з когорти анкетованих з підозрою на АЗ, були обстежені у НДСЛ «ОХМАТДИТ» з детальним вивченням анамнестичних даних, фізикальним обстеженням та визначенням лабораторних показників (рівня еозинофілів у загальному аналізі крові і носовому секреті, загального імуноглобуліну Е), параметрів функції зовнішнього дихання, оцінкою даних алергологічної діагностики за методом шкірного прік-тестування.
За результатами проведеного дослідження визначено значні рівні поширеності симптомів бронхіальної астми (БА) (16,8%), алергічного риніту (АР) (24,9%), атопічного дерматиту (АД) (10,1%) у дітей та їх гіподіагностику, особливо астми, зокрема у дітей дошкільного віку.
Вперше проведено порівняльний аналіз рівнів поширеності АЗ за минулі 20 років у дітей Київського регіону, за результатами якого відзначається їх зростання з превалюванням темпів росту випадків алергічної патології у дітей раннього шкільного віку. Поширеність БА серед дітей 6-7 років достовірно зросла у 1,2 рази з 16,8% до 18,7%, а серед 13-14-річних дітей дещо знизилась з 15,2% до 12,6%, однак, при цьому спостерігається достовірне зростання у 6,5 разів рівня поширеності БА тяжкого перебігу у підлітків. Відзначається достовірне зростання поширеності АР у дітей обох порівнюваних вікових груп – у 1,4 рази з 7,9% до 11,3% серед 6-7-річних дітей і у 1,2 рази з 12,8% до 14,9% серед 13-14-річних дітей. Поширеність АД також зросла в 1,3 рази у обох групах з 7,3% до 9,8% у дітей 6-7 років; з 6,7% до 8,4% у дітей 13-14 років.
Вперше визначено поширеність ХГ (26,5), симптомів ІА (26,1) та ГК/АН (7,4 %) у дітей Київського регіону.
Уточнено фактори ризику АЗ у дітей з виділенням сучасних прогностичних критеріїв формування БА, АД, АР. Встановлено, що на формування АЗ мають суттєвий вплив наступні фактори ризику: обтяженість спадкового анамнезу; наявність коморбідної алергічної патології у дитини. Так, АР, АД і ХГ (респіраторні прояви) прогностично вагомі при формуванні астми; епізоди рецидивного візингу чи астми в анамнезі, АД, ХГ та епізоди ГК/АН сприятливі для розвитку АР; ХГ - для АД. Також значно збільшує ризик формування БА у підлітків паління. Аналіз факторів ризику розвитку ГК/АН засвідчив найвищі ризики їх формування за наявності ХГ у дитини.
Встановлено сучасні особливості клінічних проявів АЗ та тенденції їх перебігу, вікову еволюцію, коморбідність: відзначається значне «помолодшання» алергічної патології у дітей з перевагою коморбідної патології (50,4%); більш ранній дебют бронхіальної астми та пізня її діагностика (66,1%) вперше встановлена астма як середньотяжка з часовим проміжком від перших проявів захворювання до встановленого діагнозу від двох до п’яти років; розвиток АЗ переважно відбувається за класичним варіантом алергічного «маршу» (64,4% дітей), від АД, переважно поєднаного з ХГ, до формування АР та/чи БА), але у третини (31,9%) дітей відзначалася віддалена маніфестація АЗ з дебютом у шкільному чи підлітковому віці й часто (8,9%) одразу з поєднаної маніфестації астми з АР.
Отримані результати дослідження дозволили обгрунтувати вагомі прогностично-діагностичні критерії БА, АР, АД та розробити прогностичну модель розвитку бронхіальної астми у дітей.
