Запозичення, що з’явилися в українській мові як результат процесу лексичної інтерференції, підлягають семантичним і стилістичним змінам, будучи, поряд із власне українською лексикою, об’єктом дії усіх процесів, що відбуваються в мові. Явище запозичення не є новим для української мови – іншомовні лексеми почали з’являтися у лексиконі ще з кінця ХІХ ст., проте протягом останніх трьох десятиліть спостерігається безпрецедентна активізація процесу запозичення, що розпочалася з кінця ХХ – початку ХХІ ст. і яка відбувається на тлі інших, не менш активних процесів у лексиці сучасної української мови.
Дисертаційна праця зосереджена на лексичних одиницях, запозичених з англійської мови, хоча лексика іншомовного походження в українській мові є гетерогенною і складається із запозичень з різних мов – в українській мові функціонують лексеми запозичені з французької, німецької, італійської, іспанської, латинської, грецької мов, а також подекуди вживаються екзотизми з японської, китайської чи арабської мов. Але найуживанішими запозиченнями нині є англізми, оскільки англійська мова є мовою міжнародної політики, науки і культури.
Активізація процесу запозичення англізмів є відображенням таких важливих суспільно-політичних процесів як відхід від догм радянської ідеології, культурної асиміляції із західними країнами, демократизації суспільства і, як наслідок, мови.
Метою дослідження є вироблення підходів до комплексного аналізу запозичень іншомовного походження в українській мові та дослідження їх функціонально-стильових виявів у різних стилях та жанрах сучасної української мови.
Об’єктом цього дослідження є англізми кінця 90-х рр. ХХ ст 10-х рр. ХХІ століть, які було дібрано шляхом суцільного виписування з текстів різних стилів.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві: 1) обґрунтовано необхідність у функціонально-стильовій диференціації лексем іншомовного походження; 2) виявлено нові тематичні групи запозичень у різних стилях; 3) обґрунтовано потребу в реєстрі новітніх запозичень та доведено їх повноцінну приналежність до лексикону сучасної української мови; 4) англізми розглядаються як самостійна галузь лексики, а не лише як іншомовні вкраплення та екзотизми; 5) описано процеси субстандартизації лексики іншомовного походження; 6) доведено зв’язок процесу запозичення з демократизацією та орозмовленням літературної мови, що знайшло свій вияв у дифузності лексем іншомовного походження та розмиттям стилістичних меж функціональних стилів сучасної української мови.
Практичне значення одержаних результатів зумовлено можливістю їхнього використання для укладання навчальних і навчально-методичних видань – посібників і підручників – з лексикології, стилістики, лінгвопрагматики, комунікативної лінгвістики; для оновлення базових вишівських курсів та підготовки лекцій, практикумів та семінарів із лексикології, стилістики, комунікативної лінгвістики, інтернет-лінгвістики та спецкурсів, присвячених сучасним динамічним процесам у мові.
Результати дослідження. На сучасному етапі простежено диференціацію новітніх англізмів за їхнім стильовим розрізненням. Так, тематичні групи англізмів зі сфери комп’ютерно-інформаційних технологій є поширеними у таких писемних стилях як науковий, офіційно-діловий та конфесійний. У порівнянні з науковим та офіційно-діловим стилями, у сакральних текстах англізми уживаються доволі рідко і нами не було виявлено різноманіття тематичних груп англізмів у конфесійному стилі. У художньому стилі сучасної української мови англізми комп’ютерно-інформаційних технологій зазнають розширення своєї семантичної структури, вживаючись у переносному значенні. У цьому стилі є елементи міжстильової лексики англомовного походження. Також зафіксовано елементи зниженої лексики англомовного походження.
Лексика публіцистичного стилю через властиву їй відкритість до лексичних інновацій, запозичила велике різноманіття тематичних груп новітніх англізмів з різних сфер життєдіяльності. Публіцистичний стиль запозичив значний корпус лексики комп’ютерно-інформаційних технологій, але англомовна лексика зі сфери шоу-бізнесу і мистецтва та спортивної сфери виявилася чисельнішою.
