Роботу присвячено вербальним та невербальним засобам актуалізації превентива в текстах малої форми з урахуванням структурно-функційних та комунікативно-прагматичних параметрів в площині кінесики, такесики й проксеміки. Корпус англомовних ресурсів, присвячених COVID-19, сформовано шляхом суцільної вибірки на основі електронних періодичних видань, вебсайтів медичних установ, центрів та спілок, громадських та адміністративних організацій, закладів освіти, соціальних мереж “Facebook”, “Instagram”, “Twitter”, “Pinterest”.
Результати аналізу дають підстави стверджувати, що англомовні тексти малої форми на тематику COVID-19 характеризуються мультимодальністю, що свідчить про співіснування множинних семіотичних ресурсів вербальної та невербальної природи (піктограм, ідеограм (математичних символів, цифр, амперсандів, хештегів), типографічних знаків, логотипів, емблем, мап, таблиць, діаграм, графіків, схем, світлин, зображень ілюстративного характеру, емотиконів, додаткових графічних засобів (стрілок, ліній), специфічних графічних символів (галочок, хрестиків)) в єдиній текстовій канві.
Установлено, що досліджувані тексти містять широкий спектр мультимодальних засобів актуалізації превентива, комунікативно-прагматична природа якого репрезентована вербальними та невербальними засобами у формі застереження, прохання, поради, вимоги, наказу, рекомендації, заборони, інформування адресатів щодо необхідності профілактичних заходів задля ефективних методів лікування чи уникнення інфікування COVID-19.
На підставі досліджуваного корпусу виявлено, що диференційними ознаками текстів малої форми медичної тематики є інформаційна насиченість, стислість, лаконічність, персуазивність, структурна цілісність, ресурсна гетерогенність, графічна компресія. У рамках досліджуваного матеріалу виокремлено тексти, які мають заголовок; заголовок та підзаголовок; які не мають ні заголовку, ні підзаголовку. Спостережено, що англомовні тексти малої форми на тематику COVID-19 варіативні та насичені знаками різних семіотичних систем, у т. ч. й невербальними з множинними варіаціями їх розміщення на сторінці. За структурною ознакою диференційовано п’ять типів текстів: гетерографічні, піктографічні, вербально-залежні, ілюстративні, графічно-схематичні. За локативною ознакою у досліджуваному корпусі виокремлено тексти з вертикально-лінійною, горизонтально-лінійною, змішаною (вертикально-горизонтальною), круговою, симетричною та асиметричною локацією компонентів на сторінці. Чітке структурування контенту досліджуваних текстів досягається завдяки блоковій репрезентації інформації.
Дослідження засвідчує, що превентив актуалізовано вербальними засобами, переважно дієсловами у формі наказового способу стверджувальної або ж заперечної форми, що репрезентують алгоритми правильних дій, або ж навпаки, інструкції заборонного характеру для уникнення інфікування вірусом. Виявлено, що серед невербальних складників досліджуваних текстів ключову роль у репрезентації превентивних заходів з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби відіграють піктограми, серед яких виокремлено два типи: вербально-залежні (38%) та вербально-незалежні (62%), останні з яких значно превалюють. Аналіз досліджуваних текстів дозволив ідентифікувати три групи піктограм. Виявлено випадки, коли одне й теж саме явище, об’єкт чи процес репрезентується серією графічно-синонімічних/антонімічних піктограм.
Доведено, що мультимодальним засобам, які формують тексти малої форми, властива поліфункційність, що полягає в полегшенні розуміння змісту повідомлюваного; акцентуванні уваги на ключовому значенні інформації; доповненні; дублюванні; інформуванні за рахунок їх варіативності. Загалом встановлено, що аналізованим текстам малої форми притаманна типова семантика кольорової гами, у якій превалюють сині, зелені, червоні та жовті відтінки. Колір, варіації шрифтів та їх розмір виконують атрактивну та змістовидільну функції в аналізованих текстах. Аналіз ілюстративного матеріалу засвідчив випадки вживання мультимодальних графем, мультимодальних лексем та мультимодальних синтаксичних конструкцій.
Виявлено, що кінесичні, такесичні та проксемічні графічні маркери активно залучені до продукування означуваних текстів задля актуалізації семантики превентива. Рекомендоване уникнення тактильних контактів (дотиків, обійм, поцілунків, рукостискань тощо) також відображено у текстах малої форми як стратегічно важливий крок запобігання коронавірусу, що передається не лише повітряно-крапельним шляхом, але й внаслідок швидкоплинного торкання. Виокремлено три групи текстів малої форми на позначення проксемічних обмежень: мультимодальні тексти, до складу яких входять виключно невербальні складники; мультимодальні тексти, доповнені одиницями виміру безпечної дистанції; мультимодальні тексти, що поєднують вербальні та невербальні складники, останні з яких превалюють.
