Кушнєрьов В. М. Розумність строків як загальна засада кримінального провадження

На підставі здійсненого дослідження встановлено недосконалість стану доктринального опрацювання аналізованого питання. Визначено методологічні засади дослідження розумних процесуальних строків у кримінальному провадженні. Розглянуто історичні передумови та джерела виникнення процесуальних строків у кримінальному процесі України. Узагальнено зарубіжну практику щодо нормативної регламентації процесуальних строків. Доведено, що дотримання процесуальних строків є одним з критеріїв ефективності кримінального судочинства. Процесуальні строки як юридичні факти тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов’язків учасників кримінального провадження. Спливання кримінальних процесуальних строків також є підставою для настання різних правових наслідків. Кримінальні процесуальні строки можна визнати процесуальними гарантіями своєчасного прийняття процесуальних рішень і проведення слідчих дій, а також забезпечення прав та законних інтересів учасників кримінального провадження. Аргументовано, що розумним строком потрібно вважати об’єктивно обґрунтований період часу, встановлений на підставі норм кримінального процесуального законодавства, під час якого учасники кримінального провадження виконують певні процесуальні дії чи приймають певні процесуальні рішення, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, а також положення щодо надання права прокурору, підозрюваному, обвинуваченому та потерпілому звертатися із заявою до суду про порушення розумних строків розгляду справи, визначено строки, порядок розгляду такої заяви судом, а також види рішень за результатом розгляду заяви.