Ураження серцево-судинної системи (ССС) займають одне з провідних місць у структурі неонатальної захворюваності . В патогенезі цих розладів лежать порушення діяльності серця і судин, які призводять до руйнівних процесів в клітинах синусового вузла та інших відділах провідної системи серця та до зміни процесів постнатальної адаптації ССС. Діагностика аритмій потребує поглибленого вивчення у дітей періоду новонародженості, оскільки вони можуть бути загрозливими для стану здоров'я новонародженої дитини і призвести до несприятливих наслідків. Таким чином, проблема порушень ритму та провідності у новонароджених є актуальною та потребує вчасної ранньої діагностики та подальшого моніторингу. Метою дослідження було удосконалення прогнозування розвитку неонатальних аритмій на підставі дослідження електричної активності міокарда, параметрів варіабельності серцевого ритму, показників центральної гемодинаміки, вивчення показників копептіну та ішемією-модифікованого альбуміну.
У дослідження залучено 187 новонароджених у ранній неонатальний період. Аналіз даних добового моніторування ЕКГ з'ясував, що найбільш поширеними видами неонатальних аритмій були тахіаритмії (р<0,05) та суправентрикулярна екстрасистолія (р<0,05). У доношених дітей частіше зустрічалися суправентрикулярна (р<0,05), шлуночкова (р<0,05) та АВ-вузлова (р<0,05) екстрасистолії, у передчасно народжених – тахіаритмії (р<0,05). На тлі асфіксії при народженні вірогідно частіше дебютували брадікардії (р<0,05) та міграція водія ритму. Розвиток гетеротопних розладів у вигляді ектопічної активності передсердь та шлуночків (р<0,05) превалював у новонароджених без доведеного гіпоксичного ураження міокарда.
При співставленні рівнів копептіну та ІМА у новонароджених з аритміями, виявлено вищі рівні ІМА у новонароджених з порушеннями серцевого ритму (р<0,001), із найбільшим ураженням міокарда доношених дітей (Н=27,5, р<0,001) та немовлят з асфіксією при народженні (Н=25,3, р<0,001). Вищі рівні копептіну визначено у дітей з аритміями на тлі перенесеної асфіксії (Н=27,3, р<0,0001).
Встановлено вірогідні зв’язки показників копептіну у новонароджених з аритміями на тлі асфіксії із оцінкою за Апгар на 1 хвилині, рН, тромбоцитами крові, Сa, тривалістю Р, амплітудою TV1, min RR (R=0,770; R2=0,594; p<0,001); ІМА із рСО2, ВЕ, КФК-МВ, амплітудою SV6 (R=0,812; R2=0,672; p<0,001); ІМА у доношених дітей з аритміями із тривалістю ТІІІ, дВАП, QTc (R=0,902; R2=0,814; p=0,006) та ІМА у передчасно народжених з аритміями із рСО2, амплітудою Р, ЛДГ, копептіном (R=0,770; R2=0,592; p<0,001). Діагностично-прогностичними показниками розвитку неонатальних аритмій є рівні копептіну >0,1 нг/мл (AUC = 0,697; 95% ДI [0,593–0,787]) та ІМА >2633,87 нг/мл (AUC = 0,732; 95% ДI [0,631–0,818]), на тлі перенесеної асфіксії прогностичним є рівень ІМА > 2279,96 нг/мл (AUC = 0,793; 95% ДI [0,694–0,871]). Отримані результати демонструють роль цих біохімічних маркерів ураження міокарда у діагностиці неонатальних аритмій.
За даними добового моніторування ЕКГ діагностовано вірогідні відмінності у показниках електричної активності міокарда у новонароджених з аритміями із статистично вищими значеннями середньодобової ЧСС (р<0,05), максимальної ЧСС (р<0,05), нижчими показниками мінімального RR (р˂0,01), вищими значеннями максимального RR (р˂0,01) та вищими показниками QTс (р<0,01) у дітей основної групи, зниження параметрів ВСР у передчасно народжених та з аритміями на тлі асфіксії при народженні. З ризиком розвитку загрозливих шлуночкових аритмій у доношених новонароджених, за рахунок впливу на показники QTc, пов'язані рівні АСТ, КФК, Na, ДдПШ, d ПП, амплітуда TV1 та TV2 (R=0,998; R2=0,997; p<0,00912). Стан симпатичної регуляції серцевого ритму (SDANN) у доношених дітей, більшою мірою, пов'язаний із змінами рівнів ЛДГ та ДАТ (R=0,739; R2=0,546; p<0,0006), у передчасно народжених – від електролітного стану пуповинної крові та сатурацію кисню (R=0,632; R2=0,40; p<0,003). На стан парасимпатичної ланки ВСР (rMSSD), яка є філогенетично більш незрілою, у передчасно народжених впливає розвиток плацентарної дисфункції (rbs= 0,3; р<0,05) та аневризма МПП (rbs= 0,3; р<0,05); серед числових змінних – Са пуповинної крові, СРБ, амплітуда TV5 та тривалість TV1 (R=0,618; R2=0,381; p<0,001).
Порівняльний аналіз даних доплерехокардіографії дозволив з'ясувати, що новонароджені з аритміями на тлі асфіксії мали вищі показники тиску в стовбурі легеневої артерії (MW U Test: р1а,1б<0,01; р1а,2б<0,05) та зменшення ДдЛШ (MW U Test: р1а,1б<0,01), яке призводить до менш ефективної його роботи і вимагає залучення компенсаторних механізмів у вигляді позитивного хроно- та інотропного ефекту (MW U Test: р1а,2б<0,01).
Встановлено, що статистично значущими показниками прогнозу розвитку порушень серцевого ритму та провідності у новонароджених є наявність асфіксії та параметри стану адаптації при народженні, рівні копептіну, тропоніну І, ГГП, натрію пуповинної крові, показники ЧСС, QTc, амплітуди зубця R, стан сегменту ST.
