Об’єктом дослідження є процес формування позитивного іміджу працівників закладу вищої освіти. Предметом дослідження є особливості психологічних детермінант іміджу науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти. Для досягнення поставленої мети і визначених завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи: теоретичні, емпіричні та статистичні. У дисертаційному дослідженні розкрито зміст взаємозв’язків зовнішніх і внутрішніх чинників формування позитивного іміджу працівників закладу вищої освіти, що дало змогу розробити авторську анкету і дослідити особливості прояву чинників іміджу науково-педагогічних працівників організації на професійному, соціальному, мотиваційному, емоційно-вольовому, індивідуально-психологічному рівнях. Наявність показників визначення індивідуально-психологічних характеристик обстежуваних та їх ставлення до зовнішніх і внутрішніх компонентів іміджу працівників закладу вищої освіти відрізняє авторську анкету від раніше існуючих. За результатами аналізу показників професійного компоненту обстежуваних визначено, що у структурі іміджу науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, представників адміністрації, деканатів і завідувачів кафедр на високому рівні спостерігаються такі професійно значимі характеристики особистості, як: цілеспрямованість, тактовність, суб’єктивний рівень привабливості роботи, здатність активізувати діяльність студентів, пріоритетність мотивів організаційної діяльності, що сприяє як особистому іміджу, так і наданню якісних освітніх послуг. Встановлено детермінанти соціальної сфери, які суттєво впливають на імідж фахівців та якість надання освітніх послуг, і у цілому, закладу вищої освіти. Доведено, що високий рівень задоволеності якістю життя за самооцінкою притаманний для переважної більшості обстежуваних, що зумовило позитивні і високі показники – стосовно роботи, особистих досягнень, спілкування з близькими людьми, вираженого оптимізму й самоконтролю. З’ясовано, що в емоційно-вольові сфері окремі прояви негативного впливу переживання психотравмуючих ситуацій у працівників закладу вищої освіти долаються завдяки вираженій вольовій саморегуляції, наполегливості, самовладанню, що обумовлюють включення механізму функціонального стереотипу – дозованого та економного використання психофізіологічних і енергетичних ресурсів особистості. Такі психологічні механізми захисту сприяють високому рівню стійкості до стресу й ефективність професійної діяльності, що позитивно впливає на імідж науково-педагогічних працівників, представників адміністрації, деканатів і завідувачів кафедр, якісній організації, забезпеченню освітніх послуг та іміджу ЗВО. Отримані результати проаналізовано за методикою 16-факторного особистісного опитувальника Р. Кеттелла як за окремими показниками, так і за групами факторів, що дало змогу визначити в обстежуваних індивідуально психологічні особливості комунікативної, емоційно-вольової та інтелектуальної сфер. Встановлено особливості їєрархії проявів, що виявились у найбільшому рівні вираженості комунікативного блоку у представників адміністрації, практично на однаково високому рівні – у представників деканатів і завідувачів кафедр і на середньому рівні – у науково-педагогічних працівників, що потребує в останніх психокорекції у зв'язку з певними проявами недосконалості у взаємодії, схильності до самозанурення, нерішучості, заздрощів, демонстрації незадоволеності, недостатнього самоаналізу й аналізу мотивів поведінки оточуючих. За результатами аналізу показників емоційно-вольового блоку доведено, що стійкість до стресових чинників у групі керівного складу забезпечується високим рівнем проявів емоційної стабільності, нормативності, самоконтролю, твердості у досягненні мети, впевненості у собі. За інтелектуальним блоком визначено, що високий рівень притаманний показникам мисленнєвої діяльності, практичності та радикалізму у представників адміністрації, середні значення – радикалізму у фахівців деканатів і завідувачів кафедр. Сформовані автором психологічні технології спрямовано на розвиток індивідуально-психологічних характеристик особистості, які детермінують імідж науково-педагогічних працівників і включають: інформаційно-смисловий, психодіагностичний і корекційно-розвивальний напрями. Ключові слова: психологічні детермінанти, імідж, науково-педагогічні працівники, чинники, фактори, компоненти, заклад вищої освіти.
