Іщенко В. А. Діагностична та прогностична цінність дослідження адипокінів у пацієнтів із діабетичною ретинопатією за цукрового діабету 2 типу

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U100475

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

26-02-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 08.601.017

Державний заклад "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України"

Анотація

АНОТАЦІЯ Іщенко В. А. Діагностична та прогностична цінність дослідження адипокінів у пацієнтів із діабетичною ретинопатією за цукрового діабету 2 типу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина». – Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», м. Дніпро, 2021. У дисертації наведено результати дослідження рівня головного гормону жирової тканини лептину та фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-α), імунореактивного інсуліну, глюкози крові, показників артеріального тиску на різних стадіях діабетичнї ретинопатії (ДР) у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД) і метаболічний синдром та, залежно від віку хворих, стажу діабету, рівня глікованого гемоглобіну і виду антидіабетичної терапії, представлено результати розробки математичного алгоритму визначення можливості характеру розвитку і ступеня ризику прогресування ДР із урахуванням вмісту лептину в сироватці крові. Вивчення діагностичної та прогностичної цінності головного гормону жирової тканини лептину й провідного ліпоцитокіна ФНП-α при комплексній оцінці ризику розвитку й прогресування діабетичної ретинопатії у хворих на ЦД 2-го типу з метаболічним синдромом є новим актуальним напрямком наукових досліджень у клініці очних захворювань, оскільки діабетична ретинопатія є провідною причиною необоротної сліпоти в різних країнах світу; ключовим предиктором формування метаболічного синдрому є інсулінорезистентність, яка індукується гормонами жирової тканини й ліпоцитокінами; компенсаторна гіперінсулінемія яка виникає при цьому може здійснювати вплив на розвиток та прогресування проліферативної діабетичної ретинопатії при ЦД 2-го типу; роль гормонів жирової тканини й протизапальних ліпоцитокінів у розвитку й прогресуванні ДР залишається суперечливою й до сьогодні остаточно не з’ясована. Дослідження виконане з метою підвищення ефективності діагностики виникнення й розвитку діабетичної ретинопатії у хворих на ЦД 2-го типу на основі визначення діагностичної та прогностичної цінності дослідження в крові лептину й ФНП-α на різних стадіях діабетичної ретинопатії. В результаті дослідження було створено дискримінантні моделі клінічних, морфометричних і біохімічних показників метаболічного синдрому й цукрового діабету 2-го типу на різних стадіях діабетичної ретинопатії. Було доведено прогностичну здатність щодо стадії (тяжкості) ДР тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), HbA1С, лептину та виду антидіабетичної терапії (терапія метформіном, комбінована терапія пероральними цукрознижувальними препаратами або інсулінотерапія). Прийняття діагностичного рішення з використання запропонованих моделей відбувається у декілька етапів. На 1-му етапі досліджують концентрацію в крові тригліцеридів або ХС ЛПНЩ, HbA1С і лептину. На 2-му етапі за отриманими клінічними й лабораторними даними підраховують значення функцій класифікації та в подальшому визначають як з функцій більша. Прогностичне рішення приймається як вибір тієї функції, яка має більше значення. У хворих на ЦД 2-го типу з ожирінням визначена прогностична точність створеної математичної моделі оцінки діагностичної й прогностичної значущості кластерів метаболічного синдрому в прогресуванні діабетичної ретинопатії, яка складає 78,5 - 82,4 %, а в сукупності з визначенням рівня лептину в крові – 67,8 - 68,9 % (залежно від математичної моделі). Запропоновано новий спосіб оцінки ризику розвитку ДР у хворих на ЦД 2-го типу та метаболічний синдром, який дозволяє визначити можливість прогресування або стабілізації патологічного процесу на кожній стадії ДР залежно від вмісту лептину в крові. Застосування алгоритму оцінки прогнозу розвитку ДР дало можливість нам спрогнозувати стабілізацію перебігу ДР у більш, ніж половині випадків (57,7 %), з них у 38,25% – на 1-й стадії, в 38,25 % – на 2-й стадії і 23,5 % – на 3-й стадії ДР (р=0,02, р=0,01 у залежності від виду математичної моделі). Розроблено рекомендації щодо оцінки ризику прогресування ДР у пацієнтів з ЦД 2-го типу та метаболічним синдромом шляхом визначення концентрації лептину в крові, а також урахування нижньої межі довірчого інтервалу середнього рівня вмісту лептину в крові (14,00 нг/мл), що підтверджено результатами ROC аналізу. Запропоновано використовувати ФНП-α в комплексному лікуванні діабетичної ретинопатії при метаболічному синдромі в якості потенційної терапевтичної мішені. Ключові слова: діабетична ретинопатія, лептин, фактор некрозу пухлин альфа, цукровий діабет 2-го типу, метаболічний синдром.

Файли

Схожі дисертації