Запропонована до уваги дисертаційна робота є одним із перших комплексних наукових досліджень механізму адміністративно – правового регулювання інституту митного оформлення в Україні, після набуття чінності діючим Митним кодексом України з кардинальними змінами, які були внесені до нього в період 2018 - 2020 років, із позначенням проблемних питань правозастосування та представленням можливих шляхів їх вирішення. У контексті дослідження розглядаються питання визначення місця інституту митного оформлення в загальній структурі митної системи, пошуку шляхів спрощення і уніфікації цього важливого процесу. У роботі досліджено генезу наукової думки щодо процесу митного оформлення та його складових. Запропоновано системний аналіз правової природи митного оформлення, розглянуто основні принципи, які притаманні цьому правовому явищу. Зроблено висновок, що митна процедура в митному оформленні визначає умови настання результату переміщення товарів через митний кордон. Аргументовано, що митна процедура – не результат, а інструмент правового регулювання. В процесі дослідження, на основі аналізу існуючих теоретичних положень та результатів практичного правозастосування в діяльності митних органів України встановлено, що до проблемних аспектів адміністративно–правового регулювання митного оформлення слід віднести, в першу чергу, нечітко акцентовану правову позицію щодо митного оформлення, як виокремленого інституту митного права. Похідною від цього є відсутність сталої системи адміністративно правового регулювання цього процесу, інституційна розмитість меж правового регулювання, ототожнювання з іншими митно - правовими інститутами (митний контроль). Автором запропоновано комплекс заходів направлених на вирішення окреслених проблемних питань. Зазначено, що інтерполяція окремих положень іноземних правових конструкцій у вітчизняну правову систему приводить іноді до логічних відмінностей у формуванні понятійно - категоріального апарату при побудові власної діючої правової моделі. В теоретичній частині нашого дослідження, разом з науковим аналізом доктринальних засад інституту митного оформлення, обгрунтовано необхідність формування чіткого понятійно- категоріального апарату, що є запорукою розуміння правової природи досліджуємого інституту. У процесі дослідження надано більш глибокої правової визначеності поняттям: «митна процедура», «митний режим», «митна формальність». Здійснивши дослідження питання співвідношення митно-правових понять, притаманних інституту митного оформлення, зазначено, що поняття «митна формальність» і «митна процедура» відносяться одне до одного, як «частина-ціле». В загальнотеоретичній частині дослідження зроблено акцент на необхідності термінологічної уніфікації існуючого понятійно-категоріального апарату з міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотської конвенції), запропоновано кроки до такої уніфікації. З метою усунення непорозумінь щодо визначення та застосування правових дефініцій «митна процедура» та «митний режим», запропоновано в значенні поняття «митний режим» застосовувати поняття «митна процедура». Зазначено, що нормативні положення митного оформлення, як і інших інститутів митного права, мають високій рівень взаємної детермінації, що створює складності у визначенні меж відповідних внутрішньогалузевих правовідносин. Разом з тим, «митне оформлення» та інші суміжні правові поняття (такі як «митні режими») мають свою предметну відособленість, яка проявляється досить чітко. Аналіз правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають при митному оформленні дозволив нам зробити висновок про певну їх самостійність, тобто є підстави виділити їх в якості взаємопов'язаних правових норм, які регулюють відносно самостійну сукупність суспільних відносин. Досліджено правову природу митного оформлення і його місце в митному праві. Запропонована наступна дефініція: «суть митного оформлення полягає у здійсненні митних процедур, що уособлюють собою сукупність формальностей визначаючих статус товарів для митних цілей і передбачають порядок здійснення цих митних формальностей безпосередньо посадовими особами митного органу, за участі інших суб’єктів митного процесу.
