Дисертацію присвячено вирішенню конкретного науково-практичного завдання, яке полягає у формуванні комплексу теоретичних положень і практичних рекомендацій, необхідних для підвищення ефективності кваліфікації адміністративних проступків на автомобільному транспорті. На основі аналізу сучасних науково-правових досліджень окреслені тенденції розвитку, проблемні аспекти та шляхи вдосконалення наукового забезпечення кваліфікації адміністративних проступків на автомобільному транспорті. Констатовано відсутність комплексного доктринального підходу до розгляду відповідної проблематики, а також відсутність дієвого зв’язку між наукою та практикою. Обґрунтовано доцільність постійного моніторингу наукових досліджень з питань юридичної відповідальності за адміністративні проступки на автомобільному транспорті. Аргументовано створення механізму інформування уповноважених суб’єктів адміністративної юрисдикції про перспективні наукові розробки з питань кваліфікації адміністративних проступків на автомобільному транспорті. Зроблено висновок про необхідність державного стимулювання комплексної розробки питань кваліфікації адміністративних проступків на автомобільному транспорті. З метою формування чіткого наукового уявлення про природу та сутність кваліфікації адміністративного проступку проаналізовано її формально-логічний, когнітивний та юридичний (матеріально-правовий та процесуальний) аспекти. Систематизовано перелік визначальних ознак кваліфікації адміністративного проступку. Сформульовано авторську дефініцію цього поняття, під яким пропонується розуміти: здійснену уповноваженим суб’єктом правозастосовної діяльності юридичну оцінку фактичного посягання, в ході якої було зроблено та процесуально закріплено висновок про наявність у скоєному всіх ознак складу конкретного адміністративного проступку. Здійснено ґрунтовний аналіз об’єктивних та суб’єктивних ознак складів адміністративних проступків на автомобільному транспорті. Підкреслюється важливість правильного визначення об’єкта таких проступків. Констатовано, що на саме основі об’єкта посягання фактична дія (бездіяльність) ідентифікується як делікт певного типу, робиться висновок про те, у рамках якого провадження його слід розглядати, окреслюється коло суб’єктів кваліфікації, визначаються її інструменти, алгоритм і процесуальні форми. Виходячи з ключової ролі об’єкта посягання в структуризації чинного КУпАП, запропоновано переглянути на предмет відповідності цьому критерію зміст Глави 10 КУпАП “Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку”. Розглянуто практичні аспекти встановлення суб’єктивної сторони адміністративних проступків на автомобільному транспорті. Встановлено, що переважна більшість таких проступків мають формальні склади і не передбачають обов’язкового настання суспільно-небезпечних наслідків. З огляду на це, встановлення їх суб’єктивної сторони (зокрема, вини) неможливо здійснити на основі положень чинного КУпАП, які визначають форми вини через ставлення порушника до суспільно-небезпечних наслідків скоєного. Доведено необхідність чіткого законодавчого визначення форм вини у проступках з формальними складами. В основу такого визначення запропоновано покласти ідею про те, що при кваліфікації проступків з формальними складами вина визначається на основі психічного ставлення порушника до своїх протиправних дій чи бездіяльності. Розкрито особливості кваліфікації адміністративних проступків, які спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд або іншого майна. З’ясовано, що більшість помилок при кваліфікації таких проступків обумовлена недостатнім рівнем професійної підготовки суб’єктів адміністративної юрисдикції, що проявляється у формальному підході до зібрання та вивчення доказів, неправильному складанні процесуальних документів, ігноруванні вимог законодавства, хибному визначенні нормативних підстав кваліфікації. З огляду на це, актуальні питання кваліфікації відповідних проступків пропонується включити до планів з функціональної підготовки працівників патрульної поліції, а також висвітлити в нормативно-правових актах з питань розгляду справ про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті.
