Яременко М. С. Фармакогностичне вивчення кореневищ і листя лепехи звичайної та отримання субстанцій різної біологічної дії

Враховуючи значний інтерес до лікарських рослин та їх застосування в медицині, питання пошуку нових перспективних рослин чи переосмислення використання вже давно відомих є актуальним. Однією з перспективних рослин для детального фармакогностичного дослідження є лепеха звичайна. У багатьох країнах світу кореневище лепехи звичайної – це офіцинальна лікарська сировина. Використання кореневищ, незважаючи на різноманітний склад біологічно активних речовин, що обумовлює велику кількість фармакологічних ефектів, обмежується лише патологіями шлунково-кишкового тракту. Проте численні дослідження, результати яких опубліковані в престижних наукових журналах, свідчать про те, що ця лікарська рослина має надзвичайно великий медичний та фармакологічний потенціал. Деякі іноземні автори вказують на значну схожість якісного складу та кількісного вмісту надземної та підземної частин лепехи звичайної. Водночас на сьогодні в офіційній медицині застосовується лише кореневище рослини. Враховуючи той факт, що в останнє десятиріччя природний ареал виду звужується, використання листя як додаткової сировини є перспективним. Все це створює передумови до більш поглибленого фармакогностичного вивчення цієї рослини. Зважаючи на те, що нормативно-аналітична документація, яка використовуються в Україні є застарілою, не враховує мінливості хімічного складу рослини залежно від місця зростання і не відповідає сучасним методам контролю якості ЛРС, гостро стоїть питання розробки проєкту монографії «Лепехи звичайної кореневищаN» та її внесення до Державної фармакопеї України.